Сучасні Аграрні Технології

31/01/2019

27/07/2018

Вчені Вашингтонського університету довели, що мікроорганізми ендофіти насичують рослини азотом, сприяють їх росту та подвоюють врожайність, повідомляє npr.org.

Ендофітами називається ціла «армія» мікроорганізмів, таких як бактерії, віруси, водорості та гриби, що за певних умов можуть жити в тканинах рослин і насичувати їх азотом, адже самі рослини цього робити не можуть. Ніякої шкоди ці мікроби рослинам не несуть.

Ендофіти перетворюють повітряний азот в ту форму, в якій його споживають рослини — це явище має назву азотфіксація.

Вчені провели експеримент, в ході якого кілька саджанців сільськогосподарських культур перед посадкою помістили у розчин з ендофітами. В результаті томати та болгарський перець уродили вдвічі рясніше, ніж зазвичай.

Зараз на меті фахівців — перевести сільськогосподарські рослини з азотних добрив на майже самостійне споживання азоту за допомогою ендофітів. Для цього необхідні досліди в польових умовах та ефективне налагодження промислового виробництва цих мікроорганізмів.

Але, за словами спеціалістів, азотфіксація за допомогою ендофітів залежить від вдалого збігу трьох факторів: виду рослинної культури, типу ґрунту та клімату. Якщо одна з умов не підходить — ефекту не буде.

Пестициди та інші мікроорганізми в ґрунті також можуть стати на заваді азотфіксації. Однак вчені впевнені, що в майбутньому повна відмова від азотних добрив в сільському господарстві стане можливою.

Вчені Вашингтонського університету довели, що мікроорганізми ендофіти насичують рослини азотом, сприяють їх росту та подвоюють врожайність, повідомляє npr.org. Ендо....

11/07/2018

Устойчивое развитие подразумевает не только минимизацию потребления ресурсов, но и уменьшение углеродного следа при производстве продуктов питания.

Большинство культур в США выращиваются с использованием минеральных удобрений. Значительную часть из которых составляют азотные удобрения. Так в 2011 американские фермеры использовали приблизительно 11 млн тонн азотных удобрений. На производство такого количества азотных удобрений требуется много ископаемых природных ресурсов, таких как природный газ или каменный уголь.

В год при производстве азотных удобрений в США выбрасывается столько же углекислого газа, как и от выхлопных газов двух миллионов автомобилей.

Но фермеры не могут просто прекратить использование удобрений. Растения нуждаются в азоте, чтобы нормально развиваться. Без использования азота по некоторым оценкам урожайность в США снизится на 50 процентов. Поэтому возникает вопрос: а могут ли ученые помочь растениям вырабатывать азот, чтобы не использовать минеральных удобрений?

Эндофиты как альтернатива минеральным удобрениям
Профессор Шарон Доти, микробиолог из Вашингтонского университета говорит, что природа уже решила эту проблему — нам просто нужно знать, где искать.

"Посмотрите в естественную среду, есть много случаев, когда вы можете увидеть растения, которые развиваются в скалах или на песке — в условиях недостатка азота", — говорит профессор Доти.

Шарон Доти начала изучать ивы и тополя — деревья, растущие в речных системах штата Вашингтон. Эти реки питаются главным образом талыми водами и чрезвычайно бедные на азот.

"Уже давно известно, что тополь и ива являются новаторами, — отмечает Доти. — Но другие ученые говорят, что эти деревья просто эффективные". Но в тех условиях, в которых они растут — просто нет питательных веществ, чтобы эффективно их усваивать.

Деревья не могут впитывать азот из воздуха, но это могут делать микробы. Эндофиты — микроорганизмы, при определенных обстоятельствах населяющие ткани растений. Это грибы, бактерии, реже водоросли и вирусы. Они не несут негативного влияния на развитие и функционирование растений.

Некоторые микроорганизмы превращают азот из воздуха в ту форму, которую усваивают растения — процесс называется азотфиксацией. Сегодня ученые изучают то, как их можно использовать, чтобы сельскохозяйственные культуры самостоятельно вырабатывали азот. В частности, исследуют такие возможности для риса и кукурузы.

Когда Доти исследовала ДНК эндофитов деревьев в лаборатории — обнаружились гены, указывающие на то, что микробы могут фиксировать азот. Ученые задались вопросом: если эти эндофиты могут так эффективно фиксировать азот в диком тополе, можно ли использовать их для сельского хозяйства?

Как удвоить продуктивности при помощи "магии" эндофитов?
Доти и ее команда знали, что эндофиты могут использовать свою азотную "магию" в нескольких видах деревьев. Но они не были уверены, что тот же трюк будет работать на других растениях, включая такие культуры, как кукуруза и рис. Они физически и генетически сильно отличаются от тех же диких тополей. Исследователи взяли саженцы сельскохозяйственных культур и пропитали их в ванной с эндофитами из тополей, а затем наблюдали за развитием рассады.

Для многих видов такая процедура дала рассаду более развитую чем обычно. Растения с эндофитами имели более крупные корни и листья. А некоторые виды томатов и болгарского перца почти удвоили количество плодов, которые они произвели.
Хотя результаты многообещающие — успех в лаборатории не всегда переносится в полевые условия. Ученые должны наладить промышленное производство таких микроорганизмов, чтобы они не были дорогими. Предыдущие попытки разработать полезные микробы для сельского хозяйства потерпели неудачу именно из-за издержек производства.

Недоверие аграриев к новым технологиям
Еще одни важный аспект — доверие агропроизводителей новым технологиям. Например, BioGro — биоудобрение, состоящее из нескольких штаммов полезных микроорганизмов — было эффективным в выращивании рисовых растений. Но фермеры не доверились разработке. В результате — более половины компаний, производящих BioGro, не проработали в этом бизнесе и двух лет.

Условия для хранения также являются проблемой. Фермеры предпочитают покупать обработанные семена. Они остаются пригодными для использования даже при хранении в течение нескольких месяцев или лет.

Более того, в отличие от традиционных удобрений, которые могут быть использованы для любого типа культур в любой точке мира — эндофиты не являются универсальным решением.

"Необходимо адаптировать микробы к различным экологическим ситуациям, — говорит Рэй Диксон, микробиолог в Джон Иннс Центре (исследовательский биологический центр в Великобритании). Он изучает азотфиксацию бактерий более 40 лет.

По словах ученного, эффект зависит от вида сельскохозяйственной культуры, типа почвы и климата. Если одно из условий не подходит — решение не сработает.

Присутствие пестицидов или других микроорганизмов в почве, также может отрицательно повлиять на успех азотфиксации.

Диксон подытоживает, что предстоит еще много работы, прежде чем эндофиты смогут полностью заменить традиционные удобрения.

Устойчивое развитие подразумевает не только минимизацию потребления ресурсов, но и уменьшение углеродного следа при производстве продуктов питания. Большинство ...

09/07/2018

ВАЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ДЕСТРУКТОРІВ СТЕРНІ

Пожнивні рештки (стерня, солома, полова, корені тощо) є незамінними матеріалами для накопичення гумусу і необхідних речовин для живлення рослин та ґрунтових мікроорганізмів. Наприклад, після збирання 4,5 т/га врожаю зернових на ґрунті залишається близько 8 т/га пожнивних залишків. Рослинні рештки утилізують шляхом спалювання, вивезення з полів та розкладання безпосередньо на полі. Перші два прийоми є недоцільними з економічної та екологічної точок зору. Заробка в ґрунт вимагає додавання аміачної селітри із розрахунку 30 кг в фізичній вазі на кожну тонну залишків.

Таким чином, на кожний гектар необхідно внести від 200 до 250 кг селітри, що виливається в значні грошові витрати на 1 га. Також, внесення селітри потенційно вирішує лише питання зменшення азотного голодування наступної культури сівозміни, але не вирішує комплексної проблеми збереження родючості та здоров’я ґрунту. Азот у високих дозах активує фітопатогенну мікрофлору ґрунту, що призводить до підвищення витрат аграріями на ЗЗР.

Разом із тим, внесення азоту в діючій речовині від 60 кг/га негативно діє на мікрофлору ґрунту, пригнічуючи її, та призводить до втрат азоту (вимивання, денітрифікація тощо).

При відсутності агрозаходів по утилізації пожнивних залишків виникають наступні проблеми:
зниження якості обробітку ґрунту;
зниження якості посівів (неоднорідність розміщення насінин по глибині, густоті та забезпечення вологою);
зниження польової схожості сільськогосподарських культур за рахунок зростання фітотоксичності ґрунту;
іммобілізація азоту (азотне «голодування», що вимагає внесення додаткових кількостей азотних добрив).
З метою прискорення гуміфікації рослинних решток аграрії використовують деструктори стерні. Використання препарату-деструктора «Ротура» дозволяє не лише зменшити використання аміачної селітри на 80%, але й сприяє формуванню корисної ґрунтової біоти за рахунок конкурентного пригнічення патогенної мікрофлори ґрунту, прискорює розвиток рослин за рахунок мінералізації рослинних решток та утворення рістактивуючих сполук при розкладанні органічної маси.

11/06/2018

Про це повідомляє прес-служба Миколаївської ОДА.

«Від сьогодні, 8 червня, на території області стартувала жнивна кампанія. Про перші обмолочені гектари озимого ячменю проінформувала група компаній ТОВ "СП ПАЕК" зерна обмолочено на площі майже у 400 га в Миколаївському, Очаківському та Снігурівському районах», — йдеться у повідомленні.

Відзначається, що прибиранню в цьому році в регіоні підлягає майже 766 тис. га ранніх сільськогосподарських культур, з яких майже 727 тис. га — зернові.

Вся техніка, яка буде задіяна на збиральних роботах, повністю відремонтована. Також для проведення збору врожаю в оптимальні агротехнологічні терміни здійснюється відповідна робота по залученню додаткових зернозбиральних комбайнів з інших регіонів України.

В свою чергу, ряд господарств планують розпочати збиральні роботи вже через тиждень.

«Очікується, що при сприятливих агрокліматичних умов аграрії області масово почнуть збирання ранніх зернових культур та ріпаку в другій декаді червня», — повідомили в ОДА.

Про це повідомляє прес-служба Миколаївської ОДА. «Від сьогодні, 8 червня, на території області стартувала жнивна кампанія. Про перші обмолочені гектари озимого ячм....

06/06/2018

РОТУРА - КОМПЛЕКСНИЙ КОНЦЕНТРОВАНИЙ БІОПРЕПАРАТ для прискорення розкладання рослинних решток, мінералізації поживних елементів, оздоровлення ґрунту та попередження його деградації. https://sateh.com.ua/catalog/rotura/

Полікомпонентний мікробно-ферментний комплекс, призначений для обробки пожнивних решток зернових, зернобобових, олійних, технічних, овочевих та інших культур, а також сидератів безпосередньо перед дискуванням або оранкою ґрунту. Містить живі клітини і спори мікроорганізмів та продукти їх метаболізму у вигляді целюлозолітичного ферментативного комплексу. Використання даного препарату прискорює розкладання рослинних залишків, збагачуючи ґрунти сполуками вуглецю та азоту рослинного походження; гальмує розвиток фітопатогенів; покращує родючість ґрунту завдяки природним вітамінам, ферментам, амінокислотам та мікроелементам, що підвищує урожайність сільськогосподарських культур на 15–25%.

17/05/2018

Вирощування нуту вважається в Україні нішевим і не займає значних обсягів серед бобових культур. Хоча площі під нутом поступово ростуть, і в 2017 році зайняли до 8-9 ти...

07/05/2018

Нут почали вирощувати агровиробники на Вінниччині, де в останні роки дуже нестабільна річна кількість опадів. Агровиробники сподіваються, що нут у сівозміні зможе...

04/05/2018

Посевная в Украине в этом году проходит с отставанием от прогноза. Об этом пишет propozitsiya.com со ссылкой на Министерство аграрной политики и продовольствия Украины.

По состоянию на 2 мая 2018 отставание от прогноза колеблется в пределах от 10% до 96%.

Сейчас посевная сахарной свеклы проведена на площади 263 тыс. га, что составляет 87% от прогноза.

К тому же сев ранних ярых зерновых и зернобобовых культур уже проведен на площади 2200 тыс.. га, что составляет 90% прогноза. На сегодня уже посеяно:

- ячменя - на площади 1400 тыс. га, или 91% к прогнозу;

- гороха - 398 тыс. га, или 94% к прогнозу;

- овса - на площади 174 тыс. га, или 85% к прогнозу;

- пшеницы - на площади 152 тыс. га, или 86% к прогнозу.

Кукурузы на зерно высеяно на площади 2300000 га, что составляет 49% соответственно с прогнозом, гречихи - на площади 5 тыс. га, или 4% к прогнозу, проса - на площади 5 тыс. га, или 9% от прогноза.

Продолжается сев подсолнечника, который уже проведен на площади 3300 тыс. га, или 59% от прогноза, сои высеяно на площади 439 тыс. га, или 23% в соответствии с прогнозом.

По прогнозам МинАПК, в 2018-м аграрии планируют засеять яровыми зерновыми и зернобобовыми культурами 7400000 га. Из них ранняя группа: ячмень - 1600 тыс. га; пшеница - 182 тыс. га; овес - 200 тыс. га; горох - 412 тыс. га. Поздняя группа: гречиха -158 тыс. га; просо - 56 тыс. га; кукуруза на зерно - 4600 тыс. га.+

Посевная-2018 отстает от прогноза ⚜ Самая полная информация про Посевная-2018 отстает от прогноза ⚜ Обзоры специалистов ⚜ Читайте в журнале Пропозиция

23/04/2018

По правде говоря, если сравнивать урожайность, то традиционные семена дают урожаи не хуже, чем модифицированные. Статистика Минсельхоза США говорит, что урожаи в Европе порой лучше, чем в США. Характерно, что лучшие в мире урожаи сои в Италии, а не в Бразилии или США. И это без использования трансгенной селекции.

Бытует мнение, что генетически модифицированная соя выгодней. Но практика показывает, что, во-первых, ГМО не гарантирует хороших урожаев, а во-вторых, сказывается и ...