21/04/2026
Долаємо “долину смерті” між науковими розробками та їх впровадженням у бізнесі. Мова про розрив, що суттєво ускладнює комерціалізацію результатів досліджень – скоротити його має на меті Програма підтримки молодіжних науково-технічних проєктів, яку ми втілюємо разом з КАУ [Kyiv Academic University] та Academ.City
Цьогоріч програма стартувала «Дня молодіжної науки та інновацій», який відбувся 16 квітня в Українсько-Данському молодіжному домі, зібрав 57 учасників і 12 проєктів 🚀
👉 Серед проєктів:
практичні рішення для відновлення критичної інфраструктури, збереження здоров’я, прогнозування ризиків затоплення, забезпечення доступності космічних вимірювань та багато інших.
👉 Серед гостей заходу: представники бізнесу, юристи, провідні науковці. Експерти мали до проєктів дуже практичні запитання: які переваги мають розробки? яких знань чи компетентностей не вистачає командам, щоб комерціалізувати результати проєкту? яка допомога у реалізації потрібна?
ПРОЄКТИ-УЧАСНИКИ👇
🔸Проєкт «Оцінка стійкості зварних труб великого діаметру при дії ударних хвиль та локальних пошкоджень в умовах бойових впливів». Автор Євген Куров з Приазовського державного технічного університету представив технологію польового ремонту пошкоджених труб як реальну альтернативу закупівлі нових. Суть ідеї – у керуванні термічними циклами зварювання так, щоб шви витримували ударні хвилі і слугували довго.
🔹Роман Когутанич і Еліна Толочина представили прототип мобільної системи INFERNO, який можна використати для захисту критичної інфраструктури. За задумом система знешкоджуватиме дрони на основі High-Power Microwave технології – незалежно від типу зв'язку: радіо, оптоволокно чи автопілот.
🔸Альона Мазій, призерка ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН України [Мала академія наук України], представила біоадгезивну плівку на основі гідроксиетилцелюлози з концентратом прополісу, яка буквально «прилипає» до слизової оболонки та утримується там до 50 хвилин. Цього достатньо, щоб активні речовини подіяли на збудників інфекції. Лабораторні випробування підтвердили: плівка пригнічує ріст мікроорганізмів і здатна руйнувати мікробні біоплівки, які є однією з головних причин хронічних уражень слизових. Плівка може стати компактною та зручною альтернативою рідким антисептикам там, де повноцінна гігієна неможлива.
🔹Олександр Потапенко з Міжвідомчого відділення електрохімічної енергетики НАН України запропонував переосмислити логіку переробки літій-іонних батарей: не просто утилізувати відпрацьоване, а й отримувати матеріал кращий, ніж був спочатку. Його проєкт стосується катодних матеріалів типу LFP, які використовують у сучасних акумуляторах електромобілів та накопичувачах енергії. Дослідник пропонує частково замінювати залізо манганом, що збільшить енергетичні характеристики матеріалу на 10–20%. Ключова перевага підходу – він може бути впроваджений на вже існуючих потужностях, що робить його привабливим як для бізнесу, так і для державних програм переробки.
🔸Переможиця хакатону Actinspace 2026 Віра Філатова з Інституту металофізики імені Курдюмова НАН України представила проєкт Smart Materials. До речі українська команда в фіналі ActInSpace 2026 у Франції увійшла до п’ятірки кращих у світі. Під час хакатону команда Віри працювала над смарт-антенами для наносупутників. Відомо, що Європа будує власну альтернативу Starlink, і антени, що складаються при запуску та розкриваються в космосі, є критичним компонентом. Нині 30% антен не розкриваються взагалі, ще 27% супутників не дають стабільного зв'язку, – галузь щороку втрачає 5 млрд доларів. Вчені Інституту металофізики запропонували замінити стандартні нікель-титанові сплави на новітні високоентропійні сплави з пам'яттю форми, розроблені в інституті. Вони працюють у ширшому температурному діапазоні й забезпечують надійніше розкриття антени. Технологія має рівень готовності TRL-3, сплави захищено патентами. Цільовий ринок – європейська програма Iris, Airbus та університетські партнери в Україні.
🔹Віктор Нікоряк, Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України, створює інтелектуальну платформу GeoHydroAI для аналізу водних ресурсів та ризиків затоплення. Платформа поєднує супутникові дані, цифрові моделі рельєфу та гідрологічне моделювання, щоб прогнозувати: де і як високо підніметься вода. Проблема в тому, що різні моделі рельєфу дають різні зони затоплення, а помилка в даних може призвести до помилки в рішенні щодо захисту людей та інфраструктури. Віктор навчив машину визначати, де моделі помиляються, і покращив точність розрахунків на 50–70%.
✌️Проєкт вже підтримують Німецький екологічний фонд та Баварська екологічна агенція. Пілотна зона – басейн Українських Карпат. Результатом проєкту має стати відкрита платформа, де будь-хто може перевірити можливі зони затоплення свого населеного пункту. Такого загальноукраїнського інструменту ще не існує.
🔸🔹Також було представлено:
• проєкт з синтезу біоактивних речовин гетероциклічної структури для пошуку ефективних протипухлинних та противірусних агентів;
• рішення для комплексного CRO-аудиту вебсайту;
• науково-інженерний проєкт APISAT для розробки поляриметричних корисних навантажень для супутників формату CubeSat;
• навчально-виробничий комплекс MERC-I5 для симуляції автоматизованих виробничих процесів;
• гібридну технологію отримання альтернативного газового палива з природних та техногенних родовищ CarboNova;
• проєкт VoltVision з визначення продуктивності сучасних архітектур нейронних мереж для прогнозування генерування й споживання електроенергії.
🔝Автори найкращих проєкти отримали можливість продовжити роботу з бізнес-експертами та науковцями. Команди пройдуть курс з інноваційного менеджменту та бізнес-моделювання: щотижневі лекційні та консультативні сесії з експертами з інновацій, спеціалістами Центру інновацій КАУ та провідними науковцями НАН України [Національна академія наук України]. Також учасники команд отримають стипендіальну підтримку від Інжинірингової школи Noosphere, допомогу у підготовці пітч-презентації та створенні професійного відеоролика, консультації щодо міжнародних грантових можливостей, дорожню карту розвитку проєкту від Центру інновацій КАУ та грошову винагороду.
📌 Подію організували Центр інновацій Київського академічного університету [Academ.City], @Рада молодих вчених НАН України та Noosphere Engineering School.
--
(с) підготовлено за матеріалами https://kau.org.ua/news