ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод»

23/06/2026

22 червня, у День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні, члени ради ветеранів ПАТ «КВБЗ» на чолі із Віктором Семеновим відвідали стелу загиблим у роки Другої світової війни вагонобудівникам. Вони вшанували пам'ять полеглих на Деївській горі ополченців, які намагалися зупинити наступ нацистів на Кременчук, а також військових із числа працівників Крюківського вагонобудівного заводу, які воювали на фронтах. До плит з іменами героїв покладено квіти. Лунали спогади.
Зокрема голова ради ветеранів корпусу вантажного вагонобудування Тетяна Казакевич наголосила:
- Цього дня я згадую не лише вагонобудівників, а й своїх батьків. Тато воював у складі команди бронепоїзда, перший бій прийняв 26 червня 1941 року. Брав участь в обороні Києва. Мама залишилася в окупації. Доля була милостивою – вони обоє вижили, народили і виховали нас – четверо дітей. Тож 22 червня для мене особливий хвилюючий день.

Ми вдячні тому поколінню, яке відстояло Україну і світ від нацизму. А також їх потомкам, які зберігають пам'ять про подвиг батьків і дідів. Ми вклоняємося тим, хто сьогодні стоїть за суверенітет та цілісність України.

22/06/2026

Директор зі збуту і маркетингу ПАТ «КВБЗ» Олександр Меньков узяв участь у зустрічі, яка пройшла 19 червня 2026 року в Міністерстві розвитку громад та територій України за участю представників бізнесу та профільних організацій. Говорили про оновлення правил ремонту вагонів, сертифікацію та продовження строку їхньої експлуатації. Зустріч провів заступник Міністра розвитку громад та територій України Олексій Балеста. Пропонуємо статтю з сайту Мінрозвитку до вашої уваги.

Мінрозвитку обговорило з ринком оновлення правил ремонту та продовження строку експлуатації вантажних вагонів

Міністерство розвитку громад та територій України провело зустріч із представниками бізнесу та профільних організацій. Говорили про оновлення правил ремонту вагонів, сертифікації та продовження строку їхньої експлуатації.
Окремо обговорили підготовку до впровадження Закону України «Про безпеку та інтероперабельність на залізничному транспорті», який має оновити підходи до безпеки в галузі.

Зустріч провів заступник Міністра розвитку громад та територій України Олексій Балеста. До обговорення долучилися представники АТ «Укрзалізниця», Європейської Бізнес Асоціації, Американської торговельної палати в Україні, ОП «Укрметалургпром», Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), Асоціації українських залізничних вантажовідправників, ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» та інших підприємств і організацій галузі.
«Це продовження попереднього діалогу з бізнесом, у межах якого вже порушувалися питання продовження строку служби вагонів, сертифікації продукції та адаптації галузі до нових регуляторних вимог. Ми прагнемо, щоб усі зміни впроваджувалися у партнерстві з ринком та з урахуванням реальних потреб підприємств. Сьогодні важливо не лише обговорювати проблематику, а й спільно напрацьовувати практичні рішення, які дозволять забезпечити стабільну роботу галузі, модернізацію виробництва та підвищення конкурентоспроможності українських підприємств», — зазначив заступник міністра Олексій Балеста.
Під час зустрічі розглянули три основні напрямки змін:
• оновлення правил продовження строку експлуатації вантажних вагонів (наказ № 647);
• запровадження обов’язкової сертифікації продукції та виробничих процесів;
• підготовку до впровадження нового закону про безпеку на залізничному транспорті.
Окремо представили зміни до наказу №647, які оновлюють підходи до продовження строку служби та експлуатації вантажних вагонів. Після виходу України з Ради із залізничного транспорту країн СНД попередня система технічного огляду фактично перестала працювати, що обмежило кількість організацій, уповноважених проводити діагностику вагонів. Новий підхід запроваджує відкриту процедуру відбору таких організацій. Отримати відповідний статус зможуть компанії, які відповідають чітким технічним і кваліфікаційним вимогам. Наразі цим вимогам відповідають шість організацій. Продовження строку експлуатації вагонів здійснюватиметься за вимогами технічного регламенту на основі фактичного технічного стану, а підприємства, що виконують ремонт, мають пройти обов’язкову сертифікацію.

Водночас зміни до наказу №647 не переглядають питання граничних строків експлуатації вантажних вагонів. Але на період воєнного стану та шість місяців після його завершення ці граничні строки не застосовуються. Строк експлуатації вагонів може подовжуватися за належного технічного стану. Це дозволяє уникнути ризику масового списання справних вагонів і дефіциту рухомого складу в умовах повномасштабної війни.
Окремо обговорили нові правила, затверджені постановами Кабінету Міністрів № 494 та № 1194, які вже набрали чинності 3 травня 2026 року. Вони передбачають обов’язкову сертифікацію продукції та всіх етапів її виробництва, модернізації та ремонту.
Наразі в Україні працюють дев’ять органів, які здійснюють оцінку відповідності. Це дозволяє перейти до прозорих правил сертифікації на ринку.
Також обговорили питання використання так званих клейм — умовних номерів для ідентифікації виробників. У Мінрозвитку наголосили, що вони можуть використовуватися для обліку та ідентифікації, але не повинні обмежувати доступ компаній до ремонту, виробництва чи постачання продукції.
Окремо йшлося про підготовку до впровадження Закону України «Про безпеку та інтероперабельність на залізничному транспорті», ухваленого 9 червня 2026 року.
Закон наближає українські правила до стандартів Європейського Союзу у сфері безпеки руху, взаємодії залізничних систем та сертифікації машиністів. Протягом трьох років планується розробити близько 30 підзаконних актів, необхідних для запуску нової системи, зокрема створити незалежний Національний орган з безпеки.
У Мінрозвитку підкреслюють: закон не відкриває ринок залізничних перевезень. Його мета — зробити систему безпечнішою, забезпечити рівні правила для всіх і наблизити українську залізницю до європейських стандартів.
За підсумками зустрічі домовилися продовжити діалог із бізнесом, щоб впровадження нових змін було зрозумілим і передбачуваним для всіх учасників ринку.
https://mindev.gov.ua/news/minrozvytku-obhovorylo-z-rynkom-onovlennia-pravyl-remontu-ta-prodovzhennia-stroku-ekspluatatsii-vantazhnykh-vahoniv

19/06/2026

19/06/2026

У колективі ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» багато років існує добра традиція – урочисто вітати працівників та працівниць, до яких швидко і непомітно підкралася ювілейна дата - 60-річчя, а з нею і право на пенсійне забезпечення.

Голова правління – директор ПАТ «КВБЗ» Максим Крамаренко підписує наказ: згідно з Положенням про одноразове заохочення працівників за безперервну та бездоганну працю в ПАТ «КВБЗ» (діє з 2006 року) ювіляр отримає грошову винагороду. Її розмір залежить від трудового стажу на заводі – від 3 до 30 років і більше. Тож і премія може бути від 1500 до 15000 грн. Таких наказів від початку року видано вже 46.
Керівники підрозділів, колеги, профспілкові ватажки готуються до урочистого дня не менш ретельно, ніж 60-річні ювіляри. Щирі слова вдячності й поваги за багаторічну сумлінну працю, побажання здоров’я й добробуту звучать на їхню адресу цього дня. Гарною прикрасою свята стають солодкі подарунки – великі сувенірні коробки цукерок, їх закупівлею займається профспілковий комітет.
Чимало з новоспечених пенсіонерів продовжують трудитися, передаючи свій досвід молодому поколінню, що набуває особливого значення в умовах дефіциту кадрів у країні. Ми поспілкувалися з кількома з них.

Червневий ювіляр, робітник півскатно-візкового цеху Володимир Козлов влаштувався на вагонобудівний у листопаді 2002-го, маючи диплом випускника машинобудівного технікуму. Трудився токарем, свердлувальником, нині - оператор верстатів з програмним керуванням. Займається механічною обробкою рам для візків вагонів.
Багато років очолює бригаду. За ґрунтовні знання техніка-технолога та сумлінне ставлення до справи здобув авторитет і повагу в колективі. Підготував 11 хлопців, які прийшли до цеху учнями, а стали кваліфікованими робітниками. Пишається родиною. Володимир Васильович з дружиною мають двох заміжніх доньок, а також першу внучку.
Міцні рукостискання разом із найщирішими побажаннями від заступника начальника цеху з виробництва Віталія Мороза та колег, приємні презенти та щирі обійми від голови цехового комітету Любові Горденко отримав у день народження ювіляр.

Ще одна зустріч відбулася в лікувально-діагностичному центрі ПАТ «КВБЗ». Потрапити «на прийом» до фельдшерки Наталі Калитки вдалося не одразу – саме в цей час вона вимірювала пацієнтові артеріальний тиск. Тож ми разом із колегами-медиками та начальницею ЛДЦ Оленою Должковою, прихопивши квіти й подарунки, терпляче чекали, аби привітати ювілярку.
Свою трудову діяльність на підприємстві Наталя Іванівна розпочала 2004 року медичною сестрою. Вже через рік її перевели на посаду фельдшерки, де працює й сьогодні. Зарекомендувала себе як грамотна, відповідальна й дисциплінована працівниця. Неодноразово отримувала подяки та грошові премії, має почесний статус ветеранки праці.
Вона – щаслива дружина, мати двох дорослих дітей, які вже створили свої сім’ї, та бабуся чотирьох онуків! Оце так родина!

Третя наша героїня – машиністка крана корпусу вантажного вагонобудування Лариса Атарова – теж нещодавно відзначила свій ювілейний день народження. Були вітання, обійми і навіть жартівливе вручення пам’ятної медалі за довгу, сумлінну працю – 41 рік на вагонобудівному заводі.
Професію кранівниці вона здобула в ПТУ № 6. Виробничу практику проходила саме на ПАТ «КВБЗ» і після завершення навчання повернулася до вже знайомого колективу. За роки роботи стала учасницею багатьох знакових подій в історії підприємства. Зокрема, брала участь у складанні першого українського пасажирського вагона, що стало однією з найяскравіших сторінок її трудової біографії.
Батьки пані Лариси теж працювали на заводі. Її мати 25 років трудилася зварницею у корпусі вантажного вагонобудування, батько – токарем у ремонтно-механічному цеху. Сьогодні заводську династію продовжують донька Ірина та зять Сергій - технологи складально-зварювального корпусу. Можливо їхній син Дмитро теж стане вагонобудівником.
«Якби повернути час назад – не змінила б своєї професії. Працювати кранівницею мені подобається. Задоволена, що є частинкою заводського колективу», – говорить Лариса Євгеніївна.
Саме завдяки таким людям живуть і передаються найкращі традиції Крюківського вагонобудівного заводу. Бажаємо нашим колегам міцного здоров’я, родинного затишку, добробуту, поваги близьких і багато щасливих років життя. Ваш досвід і відданість ПАТ «КВБЗ» безцінні.

18/06/2026

25-26 червня 2026 року запрошуємо дітей, молодь та батьків на стадіон «Вагонобудівник». У ці дні тут працюватиме мультиспортивний табір «Активні!» за сприяння адміністрації та профспілкового комітету ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод».
Початок о 10:00. Вхід безкоштовний.

Мультиспортивні табори «Активні» проходять за підтримки Міністерства молоді та спорту України та Державної установи «Агенція масового спорту України».
Мета: створити для дітей можливість активно, цікаво та з користю проводити літні канікули, розвиваючи не лише фізичні якості, а й важливі життєві навички.
Під час табору діти:
✅ знайомляться з новими видами спорту;
✅ навчаються працювати в команді;
✅ розвивають лідерські якості;
✅ формують корисні звички;
✅ знаходять нових друзів;
✅ отримують позитивні емоції та незабутні враження.

🏃‍♂️ Напрями табору: флорбол; регбі-5; доджбол; панна-футбол;
командні ігри та естафети; вправи на розвиток комунікації, довіри та відповідальності.
Це чудова можливість провести час активно, знайти нових друзів, отримати яскраві емоції та незабутні враження!

👨👩👧👦 Батьки, приходьте разом із дітьми! Підтримайте їх, проведіть час на свіжому повітрі та станьте частиною великого спортивного свята. Рекомендований вік учасників
від 8 до 17 років. Але якщо є бажаючі віком від 6 років — ми завжди раді бачити активних дітей у нашій команді.

Головна ціль — допомогти дітям стати активними, упевненими в собі, здоровими та щасливими, а також показати, що спорт — це не лише результат, а й можливість розвиватися, дружити та відкривати нові горизонти.

Разом створимо сильну, здорову та активну громаду! 💙💛

15/06/2026

Лілія Звірко – мати полеглого працівника ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Анатолія Звірка – отримала з рук міського голови Почесну відзнаку Кременчуцької територіальної громади «Захисник України – Герой Кременчука». Минулого тижня такі відзнаки у краєзнавчому музеї вручили рідним 18 мешканців нашого міста, які загинули у боротьбі за суверенітет України .
Дещо раніше – 4 червня 2026 року, Лілія Анатоліївна отримала синівський орден «За мужність» III ступеню, яким Анатолія нагороджено посмертно Указом Президента України від 14 січня 2026 року № 54/2026.
Відзнака територіальної громади - це символ пам’яті та скорботи по тих, хто вже не повернеться додому, до рідного міста. Це знак того, що їхній подвиг назавжди залишиться в історії Кременчука та України. Схиляємо голови, сумуємо, дякуємо!

12/06/2026

14 червня - Всесвітній день донора крові
На Крюківському вагонобудівному заводі традиція здавати кров має давню історію і продовжує жити завдяки небайдужості працівників. Як правило донори – це наші колеги, товариші, які не вважають себе особливими людьми чи героями. Про них не часто пишуть і говорять, вони не прагнуть слави. Але завжди готові прийти на станцію переливання крові, щоб урятувати чиєсь життя. Чимало вагонобудівників старшого покоління зберігають удома нагрудний знак «Почесний донор». Цей високий статус присвоюється громадянам, які безоплатно здали: 40 доз цільної крові, 60 доз плазми або 40 доз компонентів крові.
Сьогодні їхній приклад продовжують молодші колеги, які активно долучаються до донорського руху. Лише за минулий рік 165 вагонобудівників провели донацію. Причому більшість із них робили це не один раз, адже ділитися «ресурсом життя» за правилами можна кожні 60 днів.
Найактивнішими в цій справі були працівники корпусу пасажирського вагонобудування. Представники цього колективу торік здали кров 87 разів. Серед найбільш ініціативних – слюсар з механоскладальних робіт Євгеній Гусак - він п’ять разів відвідував Кременчуцьку обласну станцію переливання крові.
«Перший раз я наважився здати кров 2012-го. Багато старших колег у бригаді регулярно брали участь у донації, а потім розповідали як усе пройшло. У якийсь момент я подумав, що теж маю спробувати. Розумів, що ця відносно проста й швидка процедура в майбутньому врятує чиєсь життя, – розповідає Євгеній. – Попервах заважав стереотипний міф, що можна підхопити якусь хворобу під час донорства. Але коли наважився і на власні очі побачив, що на станції переливання крові максимальна стерильність і привітний кваліфікований персонал, то наступні рази вже йшов без вагань. Прилив енергії в організмі, покращення апетиту – стимулювали мене повертатися до цієї справи ще і ще».
За його словами, з початком повномасштабного вторгнення закликів здавати кров стало значно більше, але й кількість охочих зросла. Кожен свідомий громадянин України розуміє, що його 450 мл можуть врятувати життя пораненого в бою солдата, який захищає нашу Батьківщину. Для донорів створено навіть спеціальну групу у вайбері, де повідомляють про потребу в крові та координують тих, хто готовий допомогти.
У складально-зварювальному корпусі також чимало працівників, які усвідомлюють, що донорська кров – це чийсь шанс на порятунок. Серед них інженерка з нормування трудових процесів Світлана Самченко. Вона почала здавати кров чотири роки тому. Наважитися допоміг чоловік Іван – досвідчений донор. Він теж працює в ПАТ «КВБЗ» рятувальником аварійно-рятувальної служби відділу охорони праці та навколишнього середовища.
Усе почалося з того, що Світлана відгукнулася на заклик в інтернеті про термінову потребу в донорській крові для порятунку хворої людини. Відтоді вона кілька разів на рік знаходить час, щоб відвідати станцію переливання крові. За словами жінки, це ще й можливість безкоштовно перевірити стан свого здоров’я, адже перед донацією медики проводять аналіз на найпоширеніші віруси та інфекції.
Не залишаються осторонь й працівники проєктно-конструкторського управління. Провідна інженерка-конструкторка Наталія Будня лише нещодавно долучилася до донорства. На початку минулого року вона вперше вирішила здати кров, побачивши у фейсбуці повідомлення про потребу в допомозі. Після цього ще тричі приходила на донацію і планує зробити це знову.
До своєї першої здачі крові Наталія ретельно готувалася. Знайшла в інтернеті спеціалізований сайт «ДонорUA» де чітко було розписано усі кроки правильного донорства. За 24 години до здавання варто відмовитися від яєць, молочних продуктів та жирного м’яса, а також уникати продуктів із трансжирами. За 48 годин не слід вживати алкоголь та енергетичні напої, а за три дні – лікарські засоби, зокрема анальгетики та протизапальні препарати. Також рекомендується утриматися від паління щонайменше за дві години до донації і дві години після неї.
Кожна донація – це для когось шанс отримати можливість жити, одужати, повернутися до родини, бути щасливим. Саме тому вагонобудівники й надалі продовжують цю важливу традицію, доводячи, що допомога ближньому є однією з найвищих людських цінностей. Щиро дякуємо нашим колегам за їхню небайдужість і внесок у порятунок життів.
При здаванні крові донор отримує довідку, яка дає право на два дні відпочинку зі збереженням заробітної плати (день здавання + додатковий день). У ПАТ «КВБЗ» неухильно виконується ця вимога законодавства щодо звільнення донорів від роботи та оплати днів донації як державних обов’язків.

08/06/2026

Транспортний цех ПАТ «КВБЗ» відзначає 95-річчя. Це один із підрозділів, без якого неможливо уявити ритмічну та безперебійну роботу нашого підприємства. Саме він забезпечує чіткий ритм виробництва, оперативне вирішення численних організаційних питань, доставку матеріалів і комплектуючих, переміщення територією заводу та відправлення готової продукції замовникам.
Якщо на момент створення цеху – 7 червня 1931 року – він налічував лише два автомобілі, то сьогодні до його складу входять дві автоколони. Крім того, цех має потужне залізничне господарство з тепловозами, вагонами-платформами, залізничними кранами та кілометрами колій.
Нині в транспортному цеху працюють 174 фахівці різних професій. Це водії, машиністи, кранівники, ремонтники, механіки, інженери, логісти, монтери колії, складачі поїздів, диспетчери, економісти та представники багатьох інших спеціальностей. Їхня праця забезпечує злагоджену роботу всього транспортного механізму підприємства.
Координацію діяльності всіх служб цеху здійснюють начальник підрозділу Вадим Бордюг та троє його заступників. Зокрема, заступник із автотранспорту Максим Сидоров відповідає за планування автомобільних перевезень, технічний стан транспортних засобів, їх збереження та своєчасне обслуговування.
Рух автівок координують досвідчені диспетчери та інженер GPS-моніторингу, які в режимі реального часу забезпечують ефективну транспортну логістику.
Особливе місце у структурі вагонобудівного заводу посідає залізничне господарство. Роботу цього напряму очолює заступник начальника цеху із залізничного транспорту Олексій Кохановський.
Його команда успішно виконує широкий спектр завдань. Завдяки професіоналізму, відповідальності та багаторічному досвіду колектив забезпечує маневрову роботу рухомого складу, здійснює навантажувально-розвантажувальні операції, оформлює документацію на відправлення вантажних і пасажирських вагонів та підтримує у належному стані залізничну інфраструктуру підприємства, від якої залежать безпека і стабільність виробничих процесів.
Служба підготовки виробництва на чолі з Григорієм Поповим відповідає за технічне обслуговування автомобільного й залізничного транспорту, а також підтримання в робочому стані систем енергозабезпечення, опалення та водопостачання будівель і споруд транспортного цеху.
Наявність власної ремонтної бази дозволяє цеху оперативно та якісно виконувати технічне обслуговування транспортних засобів і забезпечувати безперебійну роботу всього виробничого ланцюга. Значною мірою цьому сприяє професіоналізм працівників служби, серед яких – ветеран праці, токар-універсал Василь Орлов. Цього місяця колектив вітатиме його із 70-річчям. У підрозділі щиро пишаються своїм талановитим і досвідченим колегою та бажають йому міцного здоров’я, невичерпної енергії й довгих років активного життя.
Найбільшою цінністю транспортного цеху, як і всього Крюківського вагонобудівного заводу, завжди були й залишаються люди – професійні, витривалі, відповідальні, які працюють, долаючи труднощі та підтримуючи одне одного.
Наразі 21 працівник цеху у складі Збройних Сил України відстоює суверенітет та незалежність країни. Транспортники з хвилюванням і гордістю стежать за долею своїх колег та чекають їхнього повернення.
У колективі є чимало добрих традицій, тут шанують свою історію, ведуть літопис, з повагою ставляться до ветеранів, цікавляться їхнім життям і за потреби надають допомогу.
З нагоди визначної дати керівники цеху побували на всіх дільницях, привітали трудівників, подякували за працю та вручили короваї для дружнього святкового чаювання.
Також транспортники люблять разом виїжджати на відпочинок. Цього року вирішили організувати пізнавальну екскурсію до міста козацької слави Чигирина.
Наглядова рада, правління, дирекція та профспілковий комітет ПАТ «КВБЗ» щиро вітають колектив транспортного цеху та його ветеранів із 95-річчям, дякують за працю, вірність та відданість підприємству. Бажають миру, добробуту, безпеки, стабільного розвитку і нових трудових звершень.

05/06/2026

05/06/2026

4 червня 2026 року у приміщенні Кременчуцької районної військової адміністрації відбулася урочиста церемонія передачі державних нагород рідним загиблих військовослужбовців, які боролися за свободу України. Церемонію вручення провели начальник Кременчуцької РВА Олександр Аленін та начальник відділення цивільно-військового співробітництва Кременчуцького районного ТЦК та СП майор Анна Тарасова.
Серед тих, чий подвиг відзначено на найвищому державному рівні, прозвучало й ім'я нашого колеги, працівника Крюківського вагонобудівного заводу, солдата Анатолія Звірка. Згідно з Указом Президента України № 54/2026 від 14 січня 2026 року, за особисту мужність і самовіддані дії у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, його було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Анатолій Звірко народився 26 квітня 1995 року в Кременчуці, закінчив гімназію № 6 та коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, де опанував основи ливарного виробництва чорних та кольорових металів. Із серпня 2019 року він розпочав свій трудовий шлях у ПАТ «КВБЗ» на посаді інженера-технолога в службі головного металурга технологічного управління. Працював у групі ливарного виробництва та дробоочищення бюро ковальського, пружинного, термічного виробництва та гальванопокриттів. Анатолій активно займався питаннями вдосконалення й упровадження технологій виготовлення литих деталей для вантажного та пасажирського вагонобудування, проявивши себе як талановитий та перспективний фахівець.
Його мобілізували 18 липня 2023 року. Свій останній бій солдат Анатолій Звірко прийняв під Авдіївкою, його підрозділ одним із перших зустрів ворога на позиції, де російські військові здійснили прорив через підземну трубу. З січня 2024 року воїн вважався зниклим безвісти, і мати до останнього сподівалася на полон та порятунок. Проте після обміну тілами загиблих 2024 року та тривалої експертизи лише в липні 2025 року Анатолій повернувся додому «на щиті».
Отримуючи орден сина, мати Анатолія - Лілія Анатоліївна, згадала, що син вважав своїм обов’язком бути там, де вирішується доля Батьківщини. Зазначила, що вона пишається своєю дитиною, адже він вчинив так, як мав вчинити справжній чоловік, здатний захистити свою країну і свою родину.
Ім’я Анатолія Звірка назавжди вписане в літопис нашого заводу та в історію України як символ мужності, честі та самопожертви.