07/12/2025
Донецька область сьогодні закінчилась.
Не тимчасово, не “складна ситуація”, не “оперативна обстановка”.
Закінчилась. Фініш. Завіса.
Очільник обласної адміністрації сьогодні закликав всіх мешканців евакуюватися з Донеччини. Голова ОВА уже навіть не просить — відверто визнає, що область більше не існує як місце для життя. Залишилися тільки руїни, уламки та постійний свист смерті. Хто не встиг виїхати — опинився в пастці, яку ми сором’язливо називаємо “регіоном”.
росіяни знову влупили авіабомбами по багатоквартирних будинках у Слов’янську. Люди ще вранці були живі — а ввечері їх уже збирають по частинах.
Місто гатять щодня.
Траси закриті.
Залізниця — труп.
Донбас зараз — це територія, яку можна покинути тільки через аварійні ґрунтовки, якщо пощастить не влетіти в міну.
Поки країна накручує гірлянди, влада влаштовує селфі на новорічних локаціях і розповідає чергові солодкі казки про “успіхи фронту”, Донбас просто випаровується.
Без баталій.
Без героїчних фільмів.
Просто стирається, мов крейда з дошки.
Покровськ — впав.
Мирноград — в кільці.
Добропілля, яке за 10 км від фронту — порожнє, а вчора туди зайшли російськими ДРГ
Костянтинівка — тріщить по швах, ворог уже увійшов на околиці.
Сіверськ — наполовину окупований, бої гримлять в центрі.
Лиман — під щоденними обстрілами КАБів, а росіяни лізуть у передмістя.
Святогірськ, за 6 км від фронту — день і ніч під ударами.
Краматорськ за 16 км від фронту — щоденно обстрілюють, а дрони літають по місту.
Дружківка за 14 км від нуля.
Слов’янськ — стискають кліщами, до фронту 19 км.
Ось і весь Донбас. Останні уламки.
А паралельно, в теплому Києві, де в повітрі пахне корицею, а не гаром, влада зайнята своїм “фронтом”:
— підвищення зарплат собі,
— гроші на марафони,
— кешбеки,
— нові кабінети, комітети, відрядження та інші “важливі” битви.
На папері — покращення.
На землі — кладовище.
Та найстрашніше навіть не це.
Найстрашніше — це впевненість людей у тилу, що війна їх не зачепить.
Що там “якось вирішиться”.
Що фронт — це “десь далеко”.
Тільки ось після Донбасу ворог не планує робити паузу.
Він уже в Дніпропетровській області. Південно-східна частина області в окупації.
Ворог щодня просувається вперед.
Після падіння Покровська перед ним відкрилась пряма траса на Павлоград і Дніпро.
Пряма. Без гальм.
А країна в цей час радить одне одному, “як правильно обрати іграшку на ялинку” та як відкосити від армії.
Війна не далеко.
Вона вже на шляху — і вона не заблукає.
Друзі, українці, не варто розслаблятись! Не варто тішити себе ілюзіями, що то далеко, що твоя хата скраю! Твоя хата, твоє місто може бути наступним!
Допомагайте фронту, поки є кому помагати!
Разом ми можемо більше!
💛💙
