What are the opening hours?

Monday 08:00 - 17:00 Tuesday 08:00 - 17:00 Wednesday 08:00 - 17:00 Thursday 08:00 - 17:00 Friday 08:00 - 16:00

Київський Регіональний Центр, проспект Академіка Корольова , 1, Kyiv (2026)

08/05/2026

Фактичні перевірки РРО: ТОП-правила і процедури
Фактична перевірка є однією з найбільш складних процедур контролю для суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції. Для належної підготовки до таких заходів необхідно враховувати низку юридичних та технічних нюансів

Порядок призначення та проведення фактичної перевірки

Згідно з нормами Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється за місцем фактичного провадження діяльності платника податків. Вона стосується регулювання обігу готівки, торгівлі підакцизними товарами та дотримання законодавства про працю. Основною підставою для візиту податківців є наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій або програмного РРО.

Ключовою особливістю фактичної перевірки є те, що вона проводиться без попереднього повідомлення платника. Перед початком перевірки контролюючі органи мають право провести контрольну розрахункову операцію (контрольну закупівлю).

Наказ про проведення перевірки може бути вручений безпосередньо особі, яка здійснює розрахункові операції (касиру або продавцю). Посилання на відсутність керівництва або бухгалтера не є законною підставою для відмови у допуску до перевірки.

Персонал має бути проінструктований щодо порядку дій у таких ситуаціях.

Контроль за видачею та фіскалізацією чеків

Під час контрольної закупівлі податківці перевіряють факт фіскалізації оплати та видачу розрахункового документа.

За порушення Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено штрафні санкції у розмірі 100–150% від вартості кожної операції, проведеної з порушеннями (невидача чека, неналежні реквізити тощо).

Згідно із законодавством, видача чека покупцеві є обов'язковою.

Запитання касира про необхідність документа є порушенням і може бути зафіксоване в акті. Суб’єкт господарювання не має права нав’язувати покупцеві чек виключно в електронному вигляді.

Якщо точка працює лише з електронними чеками, споживач має бути попереджений про це заздалегідь. Електронний чек повинен передаватися як повноцінний документ, а не у вигляді посилання на ідентифікатор, оскільки останнє податкова служба класифікує як порушення правил видачі.

Перевірка обов'язкових реквізитів розрахункового документа

Відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 №13, відсутність хоча б одного обов'язкового реквізиту позбавляє документ статусу розрахункового, що прирівнюється до невидачі чека.

Проте існують винятки: неточності суто в назві товару не призводять до визнання документа нерозрахунковим.

Окрему увагу податківці приділяють адресі господарської одиниці.

Судова практика розрізняє повну відсутність реквізиту та наявність помилки в ньому.

Реквізит із помилкою не вважається відсутнім.

У контексті масового перейменування вулиць адресу в чеку слід приводити у відповідність до даних, зазначених у повідомленні за формою №20-ОПП.

Якщо зміна адреси у правовстановлюючих документах орендодавця ще не відбулася, рекомендується зберігати стару адресу, щоб уникнути розбіжностей із реєстраційними даними РРО.

Особливості торгівлі підакцизними товарами

Операції з підакцизними товарами завжди перебувають у фокусі особливої уваги, оскільки на них не розповсюджуються мораторії на проведення перевірок та нарахування штрафів.

Окрім санкцій за порушення правил роботи з РРО, платник ризикує втратити ліцензію або отримати ліцензійний штраф.

За здійснення торгівлі через РРО, який не вказаний у роздрібній ліцензії, передбачено штраф у розмірі 200% вартості продукції, але не менше 74 000 грн.

За незастосування попереднього програмування найменування підакцизних товарів із кодом УКТ ЗЕД нараховується штраф у розмірі 5100 грн.

Важливо розуміти, що цей штраф накладається один раз за виявлене порушення, а не за кожний виданий чек.

Проте незазначення акцизної марки у чеку (наприклад, при відкупорюванні першої пляшки для приготування коктейлів) карається як відсутність обов'язкового реквізиту – штрафом у розмірі 100% від суми чеку.

Джерело: 7еminar

https://7eminar.ua/news/20078-fakticni-perevirki-rroprro-top-pravila-i-proceduri

08/05/2026

РРО в діяльності рієлтора: коли застосування є обов'язковим
Застосування РРО та ПРРО залишається одним із ключових обов’язків бізнесу при проведенні розрахунків із клієнтами. Закон №265 чітко визначає, що ці вимоги поширюються як на готівкові, так і на безготівкові операції, включаючи оплату картками через POS-термінали. Особливо це актуально для сфер із високою вартістю послуг, зокрема ринку нерухомості

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та / або безготівковій формі визначає Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Дія цього закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

У разі проведення готівкових та / або безготівкових розрахунків (зокрема із застосування POS-терміналів):

- при отриманні готівки від фізичної особи (громадянина – клієнта) за надані послуги у сфері нерухомості, агентство (ТОВ / ПП / ФОП) зобов’язано використовувати РРО / ПРРО з урахуванням визначеного готівкового ліміту у 50 000 грн;
- вимоги щодо застосування РРО / ПРРО також поширюються і на здійснення розрахунків з використанням платіжних карток.

При цьому слід зазначити, що обов’язковість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги) визначається постановою КМУ від 29.07.2022 №894, яка поширюються на усіх суб’єктів господарювання, крім ФОП 1 групи (строки відтерміновані – через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану).

На сьогодні найбільші банківські установи пропонують суб’єктам господарювання POS-термінали вже з вбудованим програмним РРО.

Джерело: ДПС

https://7eminar.ua/news/20035-rro-prro-v-diyalnosti-rijeltora-koli-zastosuvannya-je-obovyazkovim

08/05/2026

Продаж подарункових наборів з алкоголем: як відображати марки акцизного податку у чеках РРО?
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу».

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО або ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.

Пунктом 2 розділу II Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1, наведений у додатку 1 до Положення № 13, має містити обов’язкові реквізити, зокрема, такі як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої або унікальний ідентифікатор електронної марки акцизного податку, або серійний номер електронної марки акцизного податку (зазначаються у випадках, передбачених законодавством) (рядок 9 фіскального чека).

Рядки 6 - 11 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним фіскальним чеком (пункт 3 розділу ІІ Положення № 13).

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних документів» внесено зміни до форми та змісту розрахункових документів, які стосуються виключно наявності з 01.10.2021 у фіскальних чеках (які формуються всіма без виключення РРО / ПРРО) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в фіскальних чеках РРО / ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

З метою дотримання вимог чинного законодавства пропонуємо суб’єктам господарювання здійснювати продаж подарункових наборів, які містять алкогольні напої (дві та більше пляшок в одному подарунковому наборі), з дотриманням вимог Закону № 265 та Положення № 13, яким визначено вичерпний перелік обов’язкових реквізитів для розрахункового документу, шляхом відображення в ньому цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серії та номеру) або унікального ідентифікатора електронної марки акцизного податку, або серійного номера електронної марки акцизного податку кожної пляшки алкогольного напою, які є в подарунковому наборі.

Головне управління ДПС у Запорізькій області

https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1007093.html

08/05/2026

Онлайн-продажі та застосування РРО: вимоги законодавства, які необхідно враховувати суб’єктам господарювання
У сучасних умовах електронна комерція є одним із найдинамічніших напрямів розвитку бізнесу. Продаж товарів через інтернет-магазини, маркетплейси, соціальні мережі (Instagram, ТікТок тощо) та месенджери став звичним форматом діяльності для багатьох суб’єктів господарювання.

Здійснення продажів у мережі Інтернет не звільняє платників податків від обов’язку дотримуватися вимог законодавства щодо проведення розрахункових операцій.

Одним із ключових обов’язків суб’єктів господарювання є застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) та надання покупцю розрахункового документа встановленої форми.

Станом на 01 травня 2026 року у Дніпропетровській області на обліку знаходиться 12 583 РРО та 72 083 ПРРО. Тільки упродовж квітня зареєстровано 249 РРО і 2 117 ПРРО.

Законодавчі підстави

Правові засади застосування РРО/ПРРО визначені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами) (далі – Закон № 265).

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи замовлення чи оплату яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Отже, вимоги Закону № 265 поширюються також на дистанційну торгівлю та продаж товарів через мережу Інтернет.

Чесний бізнес – це не лише якісний товар, а й правильно оформлений чек

Отже, одним із головних обов’язків бізнесу є видача покупцю розрахункового документа встановленої форми, тобто фіскального чека для будь-яких продажів через Інтернет.

Якщо покупець здійснює оплату товару будь-яким способом, що підпадає під визначення розрахункової операції, продавець зобов’язаний провести таку операцію через зареєстрований РРО або ПРРО та надати покупцю фіскальний чек у паперовій або електронній формі.

Це стосується, зокрема:

- оплати банківською карткою на сайті;

- оплати через платіжні сервіси;

- післяплати при отриманні товару;

- розрахунків через мобільні додатки;

Суб’єкти господарювання також повинні враховувати, що вимоги щодо застосування РРО/ПРРО поширюються не лише на продаж товару, а й на операції з повернення коштів покупцю.

У разі повернення товару або скасування замовлення покупцю має бути сформований відповідний розрахунковий документ згідно з установленими правилами.

Форма та зміст розрахункових документів визначені наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2026 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № 3ВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (із змінами).

Найбільш поширеними формами є фіскальний касовий чек за формою № ФКЧ-1. Він застосовується у більшості випадків при роздрібному продажу товарів.

Фіскальний касовий чек за формою № ФКЧ-3 застосовується за операціями з приймання коштів для подальшого їх переказу.

Зокрема, така форма використовується фінансовими посередниками або операторами, які приймають кошти від покупця з подальшим переказом продавцю. У такому документі зазначаються реквізити отримувача коштів.

Як приклад, отримані кошти за відправлені та продані посилки відображаються у фіскальних чеках посередника який надає послуги з доставки посилок та переведення коштів продавцю.

На що варто звернути увагу підприємцям

Продаж товарів через мережу Інтернет є повноцінною господарською діяльністю, на яку поширюються загальні вимоги щодо застосування РРО/ПРРО.

Для належної організації онлайн-торгівлі рекомендується:

- використовувати зареєстрований РРО або ПРРО;

- проводити через нього всі розрахункові операції;

- забезпечувати видачу чеків покупцям;

- оформлювати документи при поверненні товару або коштів;

- вести облік доходів відповідно до вимог законодавства;

- контролювати правильність реквізитів у чеках.

Управлінням податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з початку 2026 року проведено 16 фактичних перевірок об’єктів торгівлі, в яких також здійснювалася реалізація товарів через Інтернет. За результатами таких заходів виявлено порушень на 9,2 млн гривень.

Дотримання вимог законодавства щодо застосування РРО/ПРРО та видачі фіскальних документів є запорукою прозорої діяльності бізнесу та захисту прав споживачів.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1006872.html

01/05/2026

Верховний Суд - про РРО-штрафи для ФОП і підакцизні товари

Рішення Верховного Суду в справі за позовом ФОП щодо скасування податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій за порушення у сфері РРО.

Підприємець наполягав, що в наказі про проведення фактичної перевірки не було конкретних підстав для її проведення, тому така перевірка була призначена протиправно, а її висновки не можуть створювати юридично значущих наслідків.

ФОП зазначав, що в матеріалах перевірки немає належних і достовірних доказів для застосування штрафних санкцій. Як вказувалося, контролюючий орган встановлював порушення на підставі даних системи обліку РРО.

Платник податків зауважував, що штрафні санкції фактично застосовано через відсутність в окремих фіскальних чеках реквізиту щодо коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а не через проведення розрахункових операцій без програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням відповідного коду, ціни товару та обліку його кількості.

Підприємець також вказував, що без заповнення поля щодо коду УКТ ЗЕД для підакцизних товарів або у разі внесення неправильних даних програмне забезпечення відхиляє створення картки товарної позиції, а отже, така позиція не може бути поставлена на прихід магазину та реалізована через касовий апарат.

Окремо ФОП звертав увагу, що за перевірений період реалізовував підакцизні товари, марковані акцизними марками різних зразків. При цьому акцизна марка старого зразка, яка продовжує перебувати в обігу, не містить штрихового коду, що унеможливлює відображення у фіскальному чеку цифрового значення такого коду.

Також позивач зауважував, що його притягнули до відповідальності за нормою, яка передбачає санкції за невидачу розрахункових документів, хоча за результатами перевірки невидачі розрахункового документа зафіксовано не було. Крім того, до податкових повідомлень-рішень контролюючий орган не надав розрахунку штрафних санкцій, з якого можна було б встановити правильність їх обрахунку.

FINBALANCE

https://news.finbalance.com.ua/news/verkhovniy-sud---pro-rro-shtrafi-dlya-fop-i-pidaktsizni-tovari

01/05/2026

Порушення вимог щодо використання РРО: застосування фінансових санкцій
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.

Так, на суб’єкта господарювання покладається обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні кожної розрахункової операції.

Згідно з п.п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Вищезазначене узгоджується з судовою практикою Верховного Суду (постанова від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19).

Так, оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, а невидача касового чеку, під час кожного продажу товару, визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку, буде вважатись повторним порушенням.

При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.

Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема, за першу з таких операцій – штраф, як за перше порушення, а за кожну наступну – як за наступне порушення.

Головне управління ДПС
у Дніпропетровській області

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/local-news/1005878.html

01/05/2026

РРО-відповідальність за ненадання документів настає за їх ненадання протягом усього часу проведення перевірки – ВС
ДПС вимагає притягти підприємство до відповідальності за ненадання документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу.

Надаючи правову оцінку правильності застосування норм п. 12 ст. 3 і ст. 20 Закону про РРО, Суд врахував такі моменти (постанова ВС від 14 квітня 2026 року у справі № 160/13547/25).

Дійсно, п. 12 ст. 3 Закону про РРО встановлено, що суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Таким чином, п. 12 ст. 3 Закону про РРО зобов`язує суб`єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців) вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи, що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Разом з тим, ст. 20 Закону про РРО передбачає два самостійних склади правопорушення, за які як у їх взаємній сукупності, або у кожному конкретному випадку може бути визнано, як порушення та застосована штрафна санкція. До першого складу, можна віднести порушення пов`язаного із здійсненням суб`єктом господарювання реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, тобто взагалі, та/або до другого - не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

За рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, за змістом наведеної норми суб`єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності):

1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку;

2) не надання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Словосполучення «під час перевірки» вказує на те, що відповідальність за ненадання документів настає тоді, коли господарюючий суб`єкт їх не надасть протягом усього часу проведення перевірки, починаючи від її початку та до її закінчення. В цій нормі відсутнє посилання на те, що відповідальність настає за не надання «на початок» проведення перевірки документів.

Судово-юридична газета

https://sud.ua/uk/news/ukraine/359563-rro-otvetstvennost-za-nepredostavlenie-dokumentov-nastupaet-za-ikh-nepredostavlenie-v-techenie-vsego-vremeni-provedeniya-proverki-vs

27/04/2026

Застосування РРО: У податківців на контролі міжнародні пасажирські перевезення
На постійній основі здійснюються заходи дієвого податкового контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків суб’єктами господарювання, які здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території області.

Зокрема, фактичними перевірками платників податків, що здійснюють діяльність у сфері міжнародних пасажирських перевезень, проведених працівниками ГУ ДПС у Волинській області, тільки за останній місяць встановлено здійснення господарської діяльності при наданні таких послуг з метою отримання доходу трьома громадянами без державної реєстрації суб’єктами господарювання та без наявності відповідних дозвільних документів.

За результатами таких перевірок на винних осіб було складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП, які скеровані для розгляду до суду.

Крім того, інформацію по даних фактах направлено на адресу управління Укртрансбезпеки у Волинській області.

Питання безумовного дотримання суб’єктами господарювання вимог чинного податкового та трудового законодавства при проведенні розрахункових операцій перебуває на постійному контролі в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Фактичні перевірки проводяться з урахуванням рішення РНБО про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу, виключно на підставі ризик-орієнтованого підходу і за наявності високих ступенів ризику в рамках податкового контролю повноти фіскалізації розрахункових операцій.

Тому вчергове звертаємо увагу платників податків, які здійснюють будь - яку господарську діяльність - краще дотримуватися вимог чинного законодавства, ніж сплачувати штрафи. Такий відповідальний підхід забезпечить спокій підприємцям при веденні бізнесу.

Головне управління ДПС у Волинській області

https://vl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/998977.html

27/04/2026

Фіскальний чек — не дрібниця: чому РРО мають значення для кожного
Невидача фіскального чека або незастосування РРО/ПРРО — одна з найпоширеніших проблем у сфері торгівлі та послуг.

На перший погляд, відсутність чека здається дрібницею. Багато хто автоматично викидає його або навіть не перевіряє, чи отримав. Проте в реальності це питання має значно глибше значення.

Фіскальний чек — це не просто папірець чи електронний файл. Це юридичне підтвердження покупки, яке дає вам право: повернути або обміняти товар; скористатися гарантією; отримати компенсацію у разі неякісної послуги чи товару.

Без чека довести факт покупки значно складніше, а інколи — практично неможливо.

Наявність фіскального чека також свідчить про те, що бізнес працює відкрито, дотримується законодавства і сплачує податки. Водночас відсутність РРО/ПРРО може вказувати на:

приховування реальних доходів; торгівлю необлікованими товарами; ухилення від оподаткування, особливо в онлайн-продажах.

Щоб уникнути обману, варто звертати увагу на ключові ознаки фіскального чека:

- Інформація про продавця (у верхній частині зазначаються назва підприємства, господарської одиниці, адреса та код).
- Деталі покупки (чітко прописані назви товарів або послуг, їх кількість і вартість).
- Фінансова інформація (вказана форма оплати, сума податків і загальна вартість покупки).
- Фіскальні реквізити (обов’язково наявні фіскальний номер, дата, час проведення операції та номер чека).
- Окрім цього, чек може містити додаткові реквізити — залежно від вимог законодавства та специфіки діяльності.

Як перевірити чек?

Сьогодні перевірити справжність чека можна за кілька хвилин онлайн через електронний кабінет ДПС (cabinet.tax.gov.ua). Якщо чек не знаходиться в реєстрі — це серйозний сигнал про можливе порушення.

У такому випадку варто скористатися сервісом «TAX Control» і повідомити про ситуацію. Це не лише допоможе захистити ваші права, а й сприятиме формуванню чесного бізнес-середовища.

Тож, фіскальний чек — це більше, ніж формальність. Це інструмент захисту, елемент прозорої економіки та показник відповідального бізнесу. І саме уважність кожного споживача допомагає зробити ринок чеснішим.

Головне управління ДПС
у Рівненській області

https://rv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1004473.html

27/04/2026

Коли класичний РРО ще виправданий: кому не варто поспішати з переходом на ПРРО
Так, класичний РРО ще може бути виправданим — але не тому, що ПРРО «ненадійні» або «неповноцінні». ПРРО мають таку саму юридичну силу, а для нового малого бізнесу часто справді виграють. Проте у частини компаній апаратна каса досі краще лягає на реальний процес роботи.

Найчастіше це стається в чотирьох випадках: коли на точці вже є робочий і правильно зареєстрований РРО; коли магазин має щільний потік чеків і кілька касирів по змінах; коли облік давно заточений під фіскальний реєстратор; і коли бізнесу критично важливий не просто «режим офлайн», а зрозумілий резервний регламент на випадок поломки чи знеструмлення.

Просте правило таке: якщо ви стартуєте з нуля — дивіться насамперед у бік ПРРО; якщо у вас вже працює апаратна схема без реального болю — не поспішайте ламати те, що приносить гроші.

ПРРО ростуть, але апаратний сегмент ще живий

Офіційна статистика ДПС підтверджує, що фіскалізація в Україні стала масовою: на початок лютого 2025 року кількість зареєстрованих РРО та ПРРО в Україні вже наближалася до мільйона, а за 2025 рік через РРО/ПРРО було сформовано 10,4 млрд чеків. Це означає не просто зростання контролю, а й те, що бізнес активно перебудовує касові процеси.

Але важливо інше: зростання ПРРО не дорівнює зникненню класичних РРО. ДПС і далі оновлює Державний реєстр РРО. Наприклад, у березні 2026 року в оновленому реєстрі було 203 моделі, з яких 63 моделі дозволені до первинної реєстрації, а 140 моделей — ні. Тобто апаратний сегмент не згорнуто: він просто став більш вибірковим і менш масовим, ніж кілька років тому.

Тому бізнесу важливо відділяти два різні питання. Перше: чи росте ПРРО як ринок? Так, росте. Друге: чи треба через це терміново відмовлятися від класичного РРО? Не завжди. Якщо апаратна каса все ще краще тримає ваш процес, то орієнтуватися треба не на хайп, а на реальну модель роботи точки.

Ситуація №1: у вас уже є належно зареєстрований РРО, який ще можна експлуатувати

Це, мабуть, найпоширеніший випадок, коли власник бізнесу дарма починає метушитися. Якщо класичний РРО вже зареєстрований, нормально працює і не вичерпав строк служби, сам факт популярності ПРРО ще не робить вашу поточну модель неправильною.

Більше того, податкова прямо пояснює: моделі, що знаходяться у другій частині Реєстру РРО, можуть і далі використовуватися власником до закінчення строку служби — орієнтиром є 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску. Тобто старий, але правильно оформлений РРО — це не автоматично «сміття», яке треба терміново міняти.

Є лише одна важлива межа: експлуатувати свій чинний РРО і купити будь-який старий РРО на вторинному ринку — це не одне й те саме. Якщо модель уже в другій частині Реєстру, нову первинну реєстрацію для такої моделі провести не можна. Саме тому перед рішенням «залишаємо чи міняємо» треба перевірити конкретну модель, її місце в реєстрі, строк служби та фактичний стан ПЗ.

Ситуація №2: стаціонарна точка з щільним потоком чеків і касирами по змінах

У невеликому інтернет-магазині або сервісному бізнесі ПРРО часто виглядає очевидним вибором. Але у стаціонарній роздрібній точці логіка може бути іншою. Коли продажі йдуть від касової стійки, покупець чекає паперовий чек одразу, а на точці працює кілька касирів по змінах, окремий апаратний РРО або фіскальний реєстратор досі може бути зручнішим саме операційно.

Тут вирішує не закон, а поведінка точки: окремий фізичний пристрій дисциплінує касу, не змішує робочий процес із месенджерами, браузером чи сторонніми застосунками, а для персоналу зі змінною текучкою часто простіший у навчанні. Це особливо помітно там, де власник хоче мінімізувати кількість «некасових» дій на пристрої та швидко посадити нового касира за звичний інтерфейс.

Водночас важливо не впасти в іншу крайність: класичний РРО не кращий лише тому, що він апаратний. Якщо точка планує доставку, другу мобільну касу, pop-up формат, сезонні продажі або електронний чек як базовий сценарій, ПРРО або гібридна схема можуть виявитися сильнішими. Тобто стаціонарність точки — аргумент на користь класики, але не автоматичний вирок ПРРО.

Ситуація №3: перехід на ПРРО зараз дорожчий, ніж підтримка чинної схеми

На папері ПРРО часто виглядає дешевшим. І якщо бізнес запускається з нуля, це нерідко правда. Але у діючому бізнесі треба рахувати не лише «ціну інструмента», а й вартість переходу. Якщо торгова точка вже працює через класичний РРО або фіскальний реєстратор, а облікова система, форми оплат, повернення, касова дисципліна й навчання персоналу давно під це заточені, швидкий перехід на ПРРО може коштувати дорожче, ніж здається в рекламних порівняннях.

Для класичного РРО є своя адміністративна й технічна логіка: модель має бути в Реєстрі РРО, реєстрація проходить через форму № 1-РРО, а сам апарат вводиться в експлуатацію через ЦСО, фіскальний номер, персоналізацію та опломбування. Якщо бізнес цей шлях уже пройшов, має діючу інфраструктуру й не відчуває реального болю, то відмова від класики лише тому, що «усі йдуть у ПРРО», може виявитись не оптимізацією, а зайвою перебудовою.

Саме тут найчастіше й потрібен здоровий аудит. Якщо ви бачите, що апаратний РРО не заважає продажам, а перехід потягне нові помилки, навчання, інтеграції й ризики по змішаних оплатах, класичний РРО ще може бути економічно виправданим. Інше питання — чи не краще тоді піти не в повну відмову, а в гібридний сценарій і перевести на ПРРО лише нові або мобільні канали.

Ситуація №4: для точки критично важливий резервний регламент при збоях

Це одна з найменш очевидних, але дуже сильних причин лишити класичний РРО. Законодавство для апаратного РРО передбачає зрозумілу резервну логіку: працювати без основного РРО можна або через належно зареєстрований резервний РРО, або за наявності РК і КОРО у разі відсутності електропостачання чи резервного апарата. Для бізнесу з відпрацьованою процедурою це не просто теорія, а реальний регламент на випадок збою.

Для ПРРО теж є свій механізм — режим офлайн. Але він має загальні ліміти: не більше 36 годин підряд і не більше 168 годин протягом календарного місяця. Крім того, ПРРО — це не магія сама по собі: один конкретний ПРРО може використовуватися лише на одному пристрої і одним касиром одночасно. Тому для точки, де критична безперервність каси за вже відпрацьованим резервним сценарієм, класичний РРО інколи й далі виглядає передбачуваніше.

Але тут важливий баланс. Якщо у вас маленька точка і головний біль — лише блекаути, то смартфон або планшет з ПРРО плюс павербанк може виявитися навіть практичнішим за класичний РРО. Отже, апаратна каса виправдана не «через сам факт відключень», а тоді, коли у вас уже є чіткий резервний регламент навколо класичного РРО і він справді працює в полі.

Ознаки, що ви тримаєтеся за класичний РРО вже більше з інерції, ніж із користі

- ви запускаєте бізнес з нуля, але дивитесь у бік апаратної каси лише тому, що вона «солідніша на вигляд»;
- у вас одна маленька точка або один касир, а старої апаратної інфраструктури ще немає;
- продажі частково або повністю мобільні: доставка, виїзні послуги, тимчасові точки, онлайн-замовлення;
- клієнти спокійно сприймають електронний чек, а друк паперу не є базовою вимогою в кожній операції;
- старий РРО вже на межі строку служби, а доопрацювання або сервіс починають коштувати непропорційно дорого;
- у вас немає справжньої резервної схеми з КОРО/РК або резервним РРО, тобто «надійність класики» існує лише на словах;
- ви плануєте масштабування або другу касу, але не хочете кожного разу входити в апаратний цикл заново.

Гібридна модель часто розумніша за різкий злам

Одна з найпрактичніших речей у цій темі — ДПС прямо дозволяє застосовувати ПРРО поряд із класичними РРО. Тобто бізнесу не обов’язково обирати лише один табір і різко перекроювати всю касову інфраструктуру за один день.

Саме тому для багатьох компаній найрозумніший сценарій виглядає так: стаціонарну точку, яка роками працює на апаратному РРО, залишають на класичній касі, а для кур’єра, нової точки, тестового напряму, доставки, виїзного продажу або резервного сценарію підключають ПРРО. Такий підхід дає змогу не ламати стабільний процес там, де він уже налаштований, і водночас поступово переводити на ПРРО ті зони, де він об’єктивно сильніший.

Гібридний шлях особливо корисний там, де власник не хоче сперечатися «що краще в теорії», а хоче мінімізувати ризик простою, подвійної роботи й касових помилок під час переходу. Саме тому питання «чи ще виправданий класичний РРО» дуже часто закінчується не відповіддю «так» або «ні», а нормально спроєктованою змішаною моделлю.

Головний висновок

Класичний РРО у 2026 році виправданий не тому, що ПРРО слабкі, а тому, що в частини бізнесів апаратна каса все ще краще тримає стаціонарний процес, персонал, інтеграції та резервну логіку при збоях.

Що робити бізнесу прямо зараз

Якщо у вас уже є класичний РРО, не починайте з питання «модно це чи ні». Починайте з перевірки моделі в Реєстрі РРО, строку служби, фактичного стану ПЗ, реальних витрат на супровід і того, як саме апаратна каса вписана у ваші продажі. Якщо ж ви лише запускаєтеся або стоїте на старті нової точки, дивіться не на звичку, а на сценарій роботи: стаціонарна каса, мобільність, паперовий чек, облік, касири, резерв, масштабування.

На практиці найгірше рішення — або вперто триматися за класичний РРО «бо ми так звикли», або так само різко бігти в ПРРО «бо всі вже перейшли». Правильне рішення майже завжди народжується після короткого аудиту: які у вас форми оплат, який потік чеків, чи є BAS/CRM, чи потрібен паперовий чек, чи планується доставка, чи є резервний сценарій і скільки насправді коштуватиме міграція.

ЦСО Каса Запоріжжя

https://kassa.zp.ua/koly-klasychnyi-rro-shche-vypravdanyi-popry-zrostannya-prro/

Київський Регіональний Центр

08/05/2026

08/05/2026

08/05/2026

08/05/2026

01/05/2026

01/05/2026

01/05/2026

27/04/2026

27/04/2026

27/04/2026

Address

Opening Hours

Telephone

Website

Alerts

Contact The Business

Shortcuts

Share

Monday	08:00 - 17:00
Tuesday	08:00 - 17:00
Wednesday	08:00 - 17:00
Thursday	08:00 - 17:00
Friday	08:00 - 16:00