Інститут культурології Національної академії мистецтв України

31/07/2026

📚 Продовжуємо знайомити Вас з авторами та публікаціями 28-го випуску наукового журналу «Культурологічна думка».

🏛️ Сьогодні представляємо статтю «Відновлення памʼяток культурної спадщини в сучасних умовах: нові виклики та наявна проблематика».

👩‍🎓 Авторка дослідження — Міщенко Марина Олексіївна, кандидатка юридичних наук, завідувачка відділу культурної спадщини та пам’яткоохоронної справи Інституту культурології Національної академії мистецтв України (м. Київ).

🏚️ У статті проаналізовано сучасні виклики, що постали перед Україною у сфері відновлення об'єктів культурної спадщини в умовах повномасштабної російської агресії. Авторка розглядає не лише масштаби руйнувань, а й правові, організаційні, фінансові та міжнародні механізми, необхідні для ефективного збереження й відновлення пам'яток.

🌍 Особливу увагу приділено міжнародному досвіду післявоєнної відбудови культурної спадщини та можливостям його адаптації до українських реалій. У дослідженні наголошується, що відновлення пам'яток є не лише технічним процесом, а й важливим чинником збереження історичної пам'яті, культурної ідентичності та суспільної стійкості.

🤝 Авторка підкреслює необхідність комплексного підходу, що передбачає співпрацю державних органів, міжнародних партнерів, експертного середовища та місцевих громад. Саме така взаємодія створює підґрунтя для збереження культурної спадщини як невід'ємної складової національної безпеки та повоєнного відновлення України.

📖 Запрошуємо ознайомитися з повним текстом статті у 28-му випуску збірника наукових праць «Культурологічна думка».

Фото Вікіпедія:
1. Пам'ятник гетьману Сагайдачному в Києві, захищений мішками з піском
2. Меморіальний музей Григорія Сковороди після обстрілу 6 травня 2022 року
3. Ліквідація наслідків атаки на костел Святого Миколая (грудень 2024)

#Культура #наука #ІсторіяУкраїни #інституткультурології #статті #комеморація #КультурнаСпадщина #ОхоронаСпадщини #ВідновленняУкраїни #КультурнаПолітика

28/07/2026

📚 Продовжуємо огляд наукових публікацій з випуску збірника наукових праць «Культурологічна думка»!

Представляємо статтю «Архетип відьми в українській культурі: трансформація образу від міфу до сучасної контркультури».

Авторка дослідження — Поліна Герчанівська, докторка культурології, професорка, завідувачка кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія».

🔮 У статті простежено змістову трансформацію образу відьми в українській культурі крізь призму історичних, релігійних, гендерних і соціокультурних контекстів. Авторка виходить за межі традиційного фольклорного та етнографічного опису, розглядаючи цей образ як важливий елемент культурної пам’яті й національної ідентичності.

Окрему увагу приділено українській моделі двовір’я, у якій поєдналися християнський та язичницький світогляди. Саме цей синкретизм сприяв збереженню давніх уявлень про магію, чаклунство та сакральне знання, водночас впливаючи на поступову демонізацію образу відьми.

🌿 На відміну від багатьох західноєвропейських традицій, українська відьма постає не лише як уособлення зла. Вона є амбівалентною постаттю — може лякати й допомагати, бути знахаркою, травницею, повитухою та берегинею знань і практик, успадкованих від попередніх поколінь.

Авторка також аналізує гендерний і соціальний виміри цього архетипу. Звинувачення у відьомстві нерідко ставали засобом маргіналізації жінок, які порушували усталені норми, демонстрували незалежність або виходили за межі традиційно визначених соціальних ролей.

📱 У сучасній масовій культурі, феміністичних практиках і цифровому просторі образ відьми отримує нове прочитання. Він дедалі частіше символізує жіночу силу, автономію, право на власний голос і спротив соціальним обмеженням.

Дослідження Поліни Герчанівської показує, що архетип відьми — це не застиглий релікт минулого, а живий культурний маркер, який змінюється разом із суспільством і продовжує впливати на сучасні уявлення про ідентичність, пам’ять, гендер і свободу.

📄 Повний текст статті:
https://www.culturology.academy/wp-content/uploads/KD28_Herchanivska.pdf

Фото:
1. Рисунок Тараса Шевченка до поеми "Відьма", 1847 рік
Джерело: wikipedia.org
2. "Три відьми і три вовки". Ежен Грассе, 1900 рік
Джерело: wikipedia.orgia.org

#КультурологічнаДумка #УкраїнськаКультура #КультурнаПамять #УкраїнськаМіфологія #Фольклор #культура #ІсторіяУкраїни #КультурнаІдентичність #україна #НауковіПублікації

24/07/2026

📚 Продовжуємо знайомити вас з авторами та статтями нового випуску збірника наукових праць «Культурологічна думка»!

Представляємо статтю «Ренесанс їдишу в Україні та його відлуння в перших ушануваннях жертв Бабиного Яру в українській поезії».

Авторка дослідження — Лада Коломієць, професорка, докторка філологічних наук, гостьова професорка Кафедри східноєвропейських, євразійських та російських студій факультету мистецтв і наук Дартмутського коледжу, США.

🖋 У статті досліджено культурне й літературне відродження їдишу в Україні у 1920-х — на початку 1930-х років, а також активний перекладацький обмін між українськими та єврейськими письменниками. Авторка розглядає цей процес у контексті радянської політики коренізації, подальших сталінських репресій та цілеспрямованого знищення національних культур.

Окрему увагу приділено постаті єврейського поета-модерніста Переца Маркіша, родинним і творчим зв’язкам українських та їдишомовних інтелектуалів, а також перекладам творів між двома літературними традиціями.

🕯 Важливою частиною дослідження є аналіз перших поетичних відгуків на трагедію єврейського народу та масові вбивства в Бабиному Яру. Уже 1942 року Павло Тичина, Максим Рильський і Володимир Сосюра опублікували вірші під спільною назвою «Єврейському народові». Згодом до осмислення трагедії звернулися інші українські поети.

Дослідження Лади Коломієць розкриває маловідомі сторінки українсько-єврейського культурного діалогу та показує, як переклад і поезія ставали засобами збереження пам’яті — навіть в умовах цензури та державного терору.

🔗 Читайте статтю на сайті:
https://www.culturology.academy/renesans-idishu-v-ukraini-ta-jogo-vidlunnya-v-pershih-ushanuvannyah-zhertv-babinogo-yaru-v-ukrainskij-poez #ІсторіяУкраїни

Фото:
1. Український інститут національної пам'яті
2. Вікіпедія
#ІнститутКультурології #КультурологічнаДумка #Їдиш #УкраїнськаЛітература #ЄврейськаКультура #БабинЯр #Голокост #КультурнаПамять #історія

21/07/2026

📚 Продовжуємо знайомити Вас з авторами та публікаціями 28-го випуску наукового журналу «Культурологічна думка».

🎬 Сьогодні представляємо статтю «Українське документальне кіно в період російсько-української війни: стратегії та перспективи».

👩‍🎓 Авторка дослідження — Віолета Валеріївна Демещенко, докторка філософії (Ph.D., теорія та історія культури), доцентка, завідувачка відділу культурної антропології Інституту культурології Національної академії мистецтв України.

🎥 У статті розглянуто особливості розвитку українського документального кіно в умовах повномасштабної російської агресії. Авторка осмислює документалістику як важливий засіб фіксації воєнних злочинів, збереження свідчень про долі цивільних і військових, утвердження історичної правди та представлення українського досвіду міжнародній аудиторії.

🎞 Окрему увагу приділено документальним стрічкам, що набули широкого суспільного й міжнародного резонансу, зокрема фільмам «20 днів у Маріуполі», «Порцелянова війна», «Реал», «Довга доба», «Мирні люди», «Люди зі сталі» та іншим кінороботам, які розкривають трагізм війни, мужність українців і силу культурного спротиву.

🌍 Віолета Демещенко наголошує, що українське документальне кіно сьогодні виконує не лише мистецьку та інформаційну функції. Воно стає дієвим інструментом культурної дипломатії, впливає на міжнародну громадську думку та сприяє інтеграції українського кінематографа у світовий культурний простір.

🤝 Серед важливих стратегій його розвитку — участь у міжнародних кінофестивалях, присутність на медіаплатформах, співпраця з іноземними партнерами та водночас збереження виразної української ідентичності.

🔗 Запрошуємо ознайомитися з повним текстом статті на сайті журналу «Культурологічна думка».

#ІнститутКультурології #НАМУкраїни #КультурологічнаДумка #кіно #ДокументальнеКіно #КіноПроВійну #КультурнийСпротив #УкраїнськаКультура

17/07/2026

Продовжуємо знайомити Вас з авторами та публікаціями 28-го випуску журналу «Культурологічна думка».

📖 Цього разу представляємо статтю «Жовто-блакитне: від локального маркування до культового символу», авторкою якої є Надія Петрівна Бабій — докторка мистецтвознавства, професорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ.

У статті досліджено, як жовто-блакитне колірне поєднання, національні емблеми та гасла упродовж ХХ — перших десятиліть ХХІ століття перетворювалися з локальних маркерів української ідентичності на впізнаваний символ боротьби, спротиву та суспільної солідарності.

🎨 Авторка аналізує роль кольору, мистецьких практик і візуальної культури у формуванні колективної ідентичності. Особливу увагу приділено тому, як національна символіка функціонувала в культурі протесту, мистецькому акціонізмі, міському просторі, графіті, перформансах і цифровій комунікації.

У дослідженні простежено історичну тяглість жовто-блакитної символіки — від національного руху ХІХ століття та визвольних змагань до дисидентського мистецтва, відновлення Незалежності, Помаранчевої революції, Революції гідності та сучасної російсько-української війни.

🔍 На прикладах творчості Опанаса Заливахи, Ореста Заборського, Володимира Кабаченка та інших українських митців показано, як колір і національні знаки ставали способом висловлення громадянської позиції, збереження пам’яті та протидії імперському й радянському культурному тиску.

Стаття демонструє, що жовто-блакитне поєднання сьогодні виходить далеко за межі державної символіки. Воно стало глобально зрозумілим візуальним кодом свободи, українського спротиву та солідарності з Україною.

📚 Запрошуємо ознайомитися з повним текстом статті на сторінках журналу «Культурологічна думка».

Зображення:
1. Весільний подарунок із зображення «тризуба»,створений Опанасом Заливахою для Кухтяк Марії. Ukrainian Liberation Movement. АУСБУ (Івано-Франківськ) Ф. 0.
2. Робота Володимира Кабаченка. Facebook/Владимир Кабаченко

#КультурологічнаДумка #ІнститутКультурології #НАМУкраїни #культура #УкраїнськаКультура #НаціональнаСимволіка #ВізуальнаКультура #КультурнаІдентичність #МистецтвоСпротиву #Культурологія

14/07/2026

🌏 Продовжуємо знайомити вас з авторами та публікаціями 28-го випуску журналу «Культурологічна думка».

📖 Цього разу представляємо статтю «Феномен маски та концепт “обличчя” (mianzi/lian) як медіатори соціокультурної комунікації у китайській культурі», автором якої є Лю Цзяньчжі — аспірант Національної музичної академії України (м. Київ).

🎭 У статті досліджується один із ключових феноменів китайської культури — концепт «обличчя» (mianzi/lian), що відіграє визначальну роль у міжособистісній взаємодії, соціальній поведінці та формуванні культурних норм китайського суспільства.

Автор аналізує символіку маски як культурного феномену та простежує її зв'язок із поняттям «обличчя», яке в китайській традиції поєднує уявлення про честь, репутацію, моральний авторитет і суспільне визнання. Завдяки культурологічному, філософському та антропологічному підходам стаття розкриває особливості соціокультурної комунікації в Китаї та механізми функціонування цієї важливої культурної категорії.

🔍 Дослідження демонструє, що концепти mianzi та lian залишаються невід'ємною складовою сучасного китайського суспільства, впливаючи на ділову етику, міжкультурну комунікацію, дипломатичні практики та повсякденні соціальні взаємини. Стаття буде цікавою всім, хто досліджує культурологію, міжкультурну комунікацію та культуру країн Східної Азії.

📚 Запрошуємо ознайомитися з повним текстом статті на сторінках журналу «Культурологічна думка».

#КультурологічнаДумка #ІнститутКультурології #НАМУкраїни #Культурологія #КитайськаКультура #МіжкультурнаКомунікація #СвітоваКультура #Гуманітаристика #НаукаУкраїни

10/07/2026

🖼️ Продовжуємо знайомити вас з авторами та публікаціями 28-го випуску журналу «Культурологічна думка».

📖 Цього разу представляємо статтю «Давіде Квайола: реформатор постмодерністського мистецтва», авторами якої є:

Юлія Сергіївна Сабадаш — докторка культурології, професорка, завідувачка кафедри культурології Маріупольського державного університету;

та Степан Владиславович Янковський — доктор філософських наук, доцент Маріупольського державного університету.

Стаття присвячена творчості Давіде Квайоли — одного з найвідоміших сучасних цифрових митців, який поєднує класичне мистецтво з алгоритмами, штучним інтелектом, робототехнікою та комп'ютерними технологіями.

🎨 Автори аналізують, як Квайола переосмислює мистецьку спадщину, використовуючи цифрові інструменти для створення нових художніх форм. Його творчість демонструє, що сучасні технології можуть не лише відтворювати культурні артефакти, а й відкривати нові способи їх інтерпретації та осмислення.

🔍 Особливу увагу у статті приділено взаємодії мистецтва, науки й цифрових технологій, а також трансформації традиційних уявлень про авторство, художній образ і природу мистецького твору в епоху цифрової культури. Дослідження розкриває місце Давіде Квайоли у розвитку сучасного постмодерністського мистецтва та його вплив на формування нових художніх практик.

📚 Запрошуємо ознайомитися з повним текстом статті за посиланням у першому коментарі

Фото: Д. Квайола в студії. Фото. © 2025 QUAYOLA

#КультурологічнаДумка #ІнститутКультурології #НАМУкраїни #Культурологія #ДавідеКвайола #ЦифровеМистецтво #Постмодернізм #Мистецтвознавство #НаукаУкраїни

08/07/2026

Колектив Інституту культурології НАМ України щиро вітає Петра Івановича Багрія з ювілеєм!
Висловлюємо глибоку повагу й вдячність за його вагомий внесок у підтримку українського мистецтва, музейної справи, наукових і видавничих ініціатив, а також за послідовне сприяння збереженню та популяризації національної художньої спадщини.
Бажаємо Петру Івановичу міцного здоров’я, невичерпної енергії і подальшої плідної праці на благо української культури, науки й мистецтва.

Президія Національної академії мистецтв України вітає мецената, громадського діяча, засновника Фонду сприяння розвитку Національного художнього музею України, почесного академіка НАМ України Петра Багрія з ювілеєм.

Цей святковий день є доброю нагодою висловити Петрові Івановичу глибоку пошану й найтепліші побажання. Його багаторічна меценатська, громадська й культурно-організаційна діяльність стала вагомою складовою підтримки українського мистецтва, музейної справи, видавничих ініціатив і збереження національної художньої спадщини.

Петро Багрій належить до кола тих українських меценатів, для яких служіння культурі є не ситуативною допомогою, а послідовною життєвою позицією. Його ім’я тісно пов’язане з діяльністю Фонду сприяння розвитку Національного художнього музею України, створеного для підтримки однієї з найважливіших музейних інституцій держави, сприяння її розвитку, модернізації, поповненню колекцій, реставрації музейних творів і популяризації українського мистецтва в Україні та за її межами.

Окремої уваги заслуговує послідовна підтримка наукових, видавничих і просвітницьких ініціатив, що мають особливе значення для Національної академії мистецтв України. Підтримка академічних видань, мистецьких досліджень, музейних проєктів і культурних акцій є важливим внеском ювіляра у збереження національної пам’яті, утвердження української ідентичності та представлення українського мистецтва у світі.

Меценатська діяльність Петра Івановича переконливо засвідчує, що розвиток культури неможливий без відповідального партнерства між митцями, науковцями, музейними інституціями, громадськістю та благодійниками. Його багаторічна праця є прикладом високої громадянської свідомості, щирої відданості українському мистецтву й розуміння культури як стратегічної основи духовної незалежності держави.

Високо цінуючи вагомий особистий внесок Петра Багрія у розвиток національного мистецтва, підтримку музейної справи, популяризацію творчості видатних українських митців і сприяння діяльності Національної академії мистецтв України, Академія висловлює йому щиру вдячність і глибоку повагу.

Президія та колектив Національної академії мистецтв України сердечно бажають Петру Івановичу Багрію міцного здоров’я, невичерпної енергії, нових благородних ініціатив, успішного втілення всіх задумів, а також подальшої плідної праці на благо української культури, науки й мистецтва.

07/07/2026

🎼 Продовжуємо знайомити вас з авторами та публікаціями 28-го випуску журналу «Культурологічна думка».

📖 Цього разу представляємо статтю Катажини Шиманської-Стулки — Ph.D., докторки габілітованої кафедри композиції та теорії музики Університету музики імені Шопена (Варшава, Польща), «Спектр світла й простору в музичній формі Мечислава Карловича».

Авторка пропонує новий погляд на творчість видатного польського композитора Мечислава Карловича, відходячи від традиційного аналізу його музики крізь призму філософії чи літературної програми. Натомість дослідження зосереджується на тому, як світло, простір і гірський ландшафт вплинули на формування художнього мислення композитора та його симфонічних творів.

🏔️ Особливу увагу приділено захопленню Карловича Татрами. Будучи альпіністом і талановитим фотографом, він сприймав гірський простір не лише як джерело натхнення, а й як основу музичної образності. Саме взаємодія світла, простору та природного середовища, на думку дослідниці, знайшла відображення у масштабності й драматургії його симфонічних поем.

🔍 Авторка демонструє, як поєднання музикознавства, культурології та візуального аналізу відкриває нові можливості для осмислення творчої спадщини Мечислава Карловича та важливість її місця в європейській музичній культурі.

📚 Запрошуємо ознайомитися з повним текстом статті на сайті журналу «Культурологічна думка» за посиланням у першому коментарі.

Фото: Вікіпедія

#КультурологічнаДумка #ІнститутКультурології #НАМУкраїни #Музикознавство #СвітоваКультура #Культурологія #НаукаУкраїни #культура #музика

03/07/2026

📚 Продовжуємо знайомити читачів із публікаціями журналу «Культурологічна думка», том 28 № 2 за 2025 рік.

До вашої уваги — стаття Наталії Шелкової «“Я” і “Ми”: роздуми з Вітольдом Ґомбровичем. “Щоденник” В. Ґомбровича (1953–1969). Частина ІІ».

👩‍🎓 Наталія Валеріївна Шелковая — кандидатка філософських наук, доцентка, дослідниця Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля, м. Київ.

У центрі статті — екзистенційний вимір людської суб’єктивності, проблема співвідношення особистого й колективного, а також саморефлексія Вітольда Ґомбровича щодо сутності власного «Я» як людини та письменника.

Авторка звертається до тем життя і смерті, мистецтва, національної приналежності, самобутності творчості та критеріїв справжнього мистецтва. Особливого значення ці роздуми набувають у контексті сучасних викликів, коли питання свободи, самореалізації, гідності та національної ідентичності постають із новою силою.

🔹 Ключові слова: життя, молодість, смерть, мистецтво, форма, елітарне мистецтво, масове мистецтво, творчість.

📖 Читати статтю можна за посиланням у коментарях

Вітольд Ґомбрович у Вансі, 1965 рік. Фото: Богдан Пачовський

#КультурологічнаДумка #ІнститутКультурології #НАМУкраїни #КультурнаПолітика #Культурологія #Наука #література #культура