Відділ промислової політики ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАНУ"

29/10/2024

❗❗ Старший науковий співробітник відділу промислової політики ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” д.е.н., с.н.с. Снігова О.Ю. взяла участь в V Міжнародній науково–практичній конференції «Територіальний розвиток і регіональна політика: сучасний стан та орієнтири подальших реформ», яка відбулась 18 жовтня 2024 року у м. Львів (Організатор: Державна установа «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього Національної академії наук України»).

📜 У своїй доповіді «Вугільні громади як території з особливими умовами для розвитку: створення точок зростання в процесі декарбонізації» д.е.н. Снігова О.Ю. відзначила, що серед законодавчо визначених функціональних типів територій є території з особливими умовами для розвитку, які для цілей регіональної політики об’єднують «макрорегіони, мікрорегіони та територіальні громади, рівень соціально-економічного розвитку яких є низьким або на яких існують природні, демографічні, міжнародні, безпекові чи інші об’єктивні обмеження щодо використання потенціалу території для розвитку». До таких регіонів можливо віднести вугільні громади, що підпадають під обмеження можливостей свого розвитку та шляхів використання власного економічного потенціалу внаслідок зобов’язань щодо відмови від енергетичного використання вугілля та декарбонізації економічної діяльності. Водночас ці громади не повинні втрачати перспектив конкурентоспроможного розвитку.

Відповіддю на цю системну проблему у країнах ЄС є політика справедливої трансформації, яка полягає у сприянні розширенню спектру альтернативних можливостей реалізації ресурсного потенціалу вугільних громад на безвуглецевій основі. Це потребує потужної підготовчої роботи щодо визначення перспектив змін економічної структури вугільних громад на основі ґрунтовного дослідження ресурсного потенціалу останніх. Зокрема, визначення можливостей структурних змін вугільних громад на принципах справедливої трансформації має передбачати:
✅ встановлення економічного потенціалу, яким володіють громади;
✅ визначення обмежень щодо характеристик економічної діяльності, які випливають безпосередньо з вимог енергетичного переходу на засадах справедливої трансформації.

Обов’язковими вимогами до оновленої у процесі справедливої трансформації економічної структури вугільних громад є:
▶️ забезпечення сталого природокористування;
▶️ екологізація та декарбонізація економічної діяльності, застосування екологічних обмежень прямих і непрямих викидів у виробничих процесах;
▶️ енергетична трансформація промисловості; підвищення енергоефективності економічної діяльності;
▶️ формування нових та трансформація традиційних видів промислової діяльності, посилення зв'язку з інновативністю;
▶️ скорочення інвестицій у викопне паливо; відмова від вуглевидобутку для енергетичних цілей; трансформація вугільної галузі;
▶️ розвиток альтернативних джерел енергії та енергоефективних технологій, прискорення їх впровадження в економічній діяльності;
▶️ створення нових галузей з виробництва обладнання відновлюваної енергетики;
▶️ забезпечення зростання професійних компетенцій працівників промисловості, формування їх нових компетенцій та професійної кваліфікації.

Припинення спалювання вугілля з енергетичною метою не заперечує можливості реалізації природного потенціалу вугільних родовищ з іншими цілями, яка не суперечитиме цілям руху до безвуглецевої економіки. Це не лише може створити альтернативу закриттю вугільних шахт, а й сприятиме високотехнологічному інвестуванню у перероблення вугільної сировини, що суттєво підвищить додану вартість, яка виробляється на території вугільних громад. Отримання синергетичного ефекту від крос-секторального використання вугілля на інноваційній основі обумовить розвиток у громадах суміжних з вугільною промисловістю галузей з інноваційним потенціалом. Створення точок економічного зростання в цих галузях потребує, перш за все, визначення характеристик повоєнної моделі економічного та промислового розвитку країни; законодавчого окреслення засад відмови від використання вугілля в енергетичних цілях та трансформації вугільних громад.

📌 Такий підхід дозволить не лише визначити способи досягнення стратегічних цілей, встановити та чітко прописати багаторівневі механізми перетворення вугільних регіонів в процесі післявоєнного відновлення, але й усім потенційним стейкхолдерам процесу оцінити власні можливості та визначитися з інвестиційними позиціями.

23/10/2024

❗❗ Сьогодні, 23 жовтня 2024 року, відбувся круглий стіл "Як CBAM послабить економіку України", на якому було представлено дослідження GMK-Center.

🧑‍🎓Захід зібрав понад 70 осіб - представників бізнесу, науки, державних інституцій. Зокрема, від відділу промислової політики у заході взяли участь д.е.н., доцент Олена Ципліцька та к.е.н, с.н.с Наталія Гахович.

Зустріч стала майданчиком для діалогу між бізнесом і владою, в ході якого були підняті питання готовності українських промислових підприємств до запровадження механізму СВАМ, торговельної політики та захисту українського експорту до країн ЄС, а також налагодження комунікації з ЄС щодо максимального сприяння і особливих поступок Україні в цьому питанні внаслідок повномасштабного вторгнення. Адже за цих умов СВАМ зробить українську промислову продукцію, зокрема, металургійну, неконкурентоспроможною по ціні на західному ринку.

Платформа продовжуватиме функціонувати. Проте найбільш важливим на даному етапі залишається діалог української влади з Європейським Союзом. Адже імплементація механізму є неминучою в контексті входження до Єдиного ринку, але період адаптації України має бути збільшений.

СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism) - це вуглецевий тариф на вуглецевоємні продукти, такі як сталь, цемент та електроенергія, що імпортуються до Європейського Союзу. Законодавчо як частина Європейської зеленої угоди, він набирає чинності у 2026 році.

23/09/2024

🗓 18 вересня п.р. в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулась традиційна ІV Міжнародна науково-практична конференція «Боголібські читання», присвячена пам'яті відомої науковиці, педагогині, декана фінансово-економічної і професійної освіти Університету, д.е.н. Тетяни Максимівни Боголіб.

Всеохоплюючою та стрижневою стала доповідь д.е.н., проф. Київського національного університету імені Тараса Шевченка З.С.Варналія «ЛЮДИНОЦЕНТРИЧНІСТЬ ОСВІТИ У НАУКОВІЙ ТВОРЧОСТІ Т.М.БОГОЛІБ», в якій автором надана різностороння оцінка насущного сприйняття головного аспекту людиноцентризму – розуміння сутності людини як найвищої цінності, та вміло поєднується конкретність тематики і загально філософське бачення проблеми. У своєму виступі автор провів аналіз життєвого шляху, наукових здобутків та педагогічних ідей знаної професорки, сконцентрувавши увагу слухачів на притаманних Т.М. Боголіб принципах людяності, людиноцентричності в освіті та реалізації державної гуманітарної політики в контексті формування і розвитку людського капіталу та висвітленні нею цих ідей в своїх наукових працях.

🗒 На пленарному засіданні були заслухані наукові доповіді з актуальних питань розвитку національної економіки та управління в умовах трансформаційних змін, що також містять орієнтацію на людиноцентричний концепт: щодо можливостей використання Дунайських портів в контексті європейської інтеграції (академік АЕН України, д.е.н, проф. Києво-Могилянської академії Горошкова Л.А.), щодо інноваційних засад економічного розвитку виробництва у воєнний період на прикладі поширення кластерних об'єднань як найбільш ефективної форми організації інноваційної діяльності (к.е.н., с.н.с., пров.н.с. відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ІЕПр НАНУ Бойко О.М.), щодо гуманітарно-економічних аспектів в підготовці професійних кадрів в період війни (д.е.н., гол.н.с. Державного НДІ інформатизації та моделювання економіки Студінська Г.Я.). Своє бачення локального територіального розвитку як модельованого бізнес процесу на прикладі латвійських муніципалітетів представила професорка Даугавпілського Університету В.Комарова, цікаві виступи були і у учасників із Болгарії, Польщі.

👩‍🎓 Взяли участь у секційних засіданнях конференції і співробітники відділу промислової політики з доповідями: д.е.н., доцент Ципліцька О.О. - «ФОРМУВАННЯ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ У ЛІТІЄВІЙ ГАЛУЗІ: СВІТОВИЙ ДОСВІД», к.е.н. Гахович Н.Г. - «ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТИТАНОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ДЛЯ АВТОМОБІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ», к.е.н, ст.н.с. Шелудько Е.І. та к.е.н. Завгородня М.Ю. - «ЗБАЛАНСОВАНІСТЬ ТА УЗГОДЖЕНІСТЬ ДІЙ ПРИ РОЗРОБЦІ ДЕРЖАВНИХ ТА ГАЛУЗЕВИХ ДОКУМЕНТІВ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ».

12/09/2024

❗❗ Наукові парки сьогодні є інструментом ревіталізації регіональної економіки незалежно від причин її занепаду - депресія, війна, структурні зміни в економіці тощо. Наукові парки сприяють розвитку інновацій, науковій співпраці, поглибленню партнерських відносин між міською владою, наукою, освітою та бізнесом, залученню інвестицій та пожвавленню ділової активності.

До амбіційного проєкту створення наукового парку Академ.Сіті на базі 12 інститутів НАН України, розташованих в Академмістечку міста Києва, активно долучені співробітники Інституту економіки та прогнозування НАН України, зокрема відділу промислової політики та відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій.

Проєкт розбудови наукового парку ініційований ДНУ "Київський академічний університет", МОН України, НАН України та Київською міською державною адміністрацією.

Для формування концепту такої складової наукового парку як інноваційний хаб з 10 вересня 2024 року одним з партнерів проєкту - Синхро Простір було ініційовано серію мітапів з різними групами стейкхолдерів.

🗓 У вівторок, 10 вересня, такою групою стали науковці. Для розкриття особливостей розвитку наукових парків у Європі та світових тенденцій у формування інноваційних територій з доповіддю "Наукові парки й інноваційні хаби: досвід та моделі співпраці" від Інституту економіки та прогнозування НАНУ виступили д.е.н., с.н.с. Олена Ципліцька та к.е.н., с.н.с Віталій Грига.

В доповіді було розкрито термінологічні особливості та відмінності тлумачення понять "науковий парк", "інноваційна зона", "інноваційна екосистема", "інноваційний хаб".

Крім того, було представлено узагальнено досвіду наукових парків, які входять до International Association of Science Parks and Areas of Innovation як:
✔️ чинники успішності парків
✔️ джерела і розподіл фінансування між різними стейкхолдерами
✔️ послуги наукових парків
✔️ регіональні ефекти.

📌 В результаті мітапу було представлено декілька цікавих візій, які в результаті можуть бути оформлені у технічне завдання на розробку проєкту такого інноваційного хабу.

Фото: Синхро Простір.

11/09/2024

❗ У серпні 2024 року оновлено Державну стратегію регіонального розвитку на період 2021-2027 рр. (Постанова КМУ від 13.08.2024 №940).

✅ Зокрема, повністю переглянуто пріоритети регіонального розвитку з фокусом на безпекові чинники, підвищення спроможності громад, розвиток партнерських відносин, впровадження практик регіонального урядування ЄС тощо.
Відповідно, підлягають оновленню протягом шести місяців і регіональні стратегії соціально-економічного розвитку.

🗓️ Сьогодні, 11 вересня 2024 року, з цього приводу в Київській обласній військовій адміністрації відбулася зустріч робочої групи з актуалізації Стратегії розвитку Київської області на 2021-2027 рр. та розробки проєкту Плану заходів з її реалізації у 2024-2027 роках.

В заході від відділу промислової політики взяла участь Олена Ципліцька, старший науковий співробітник, д.е.н.

📌 В ході зустрічі було наголошено на необхідності здійснення регулярного стратегічного планування та актуалізації планів, незважаючи на воєнний стан. Доступ до фондів ЄС в рамках Ukraine Facility вимагає формулювання чіткого бачення майбутнього розвитку та відновлення регіонів, а також ідентифікації ключових проєктів, які сприятимуть залученню інвестицій, досягненню Цілей сталого розвитку, євроінтеграції та підвищенню якості управління територіальним розвитком.

Важливим джерелом таких проєктних ідей виступає цифрова екосистема для підзвітного управління відновленням DREAM.

✅ Водночас, Міністерством економіки України вже затверджнено Методичні рекомендації щодо застосування смартспеціалізації на регіональному рівні (Наказ від 10.06.2024 № 14563).

Лідером з актуалізації регіональної стратегії на сьогодні виступає Полтавська область, яка може стати першим регіоном, що оновить свої стратегічні плани.

Фахівці Київської обласної військової адміністрації провели глибокий аналіз тенденцій розвитку економічних секторів і соціальної сфери регіону. Однак остаточне бачення того, якою буде область у 2027 році, потребує активної роботи експертів робочої групи і громадськості. Результатом мають стати дієві, реалістичні та ефективні плани розбудови регіональної економіки.

11/09/2024

Уряд схвалив Стратегію розвитку малого та середнього підприємництва (МСП) до 2027 року
Також Уряд схвалив операційний план заходів на 2024-2027 роки.

Особлива увага в Стратегії приділяється:

🌱 зеленому переходу;
📲 цифровій трансформації;
💡 інноваційному розвитку;
♿️ інклюзивності бізнесу.

Стратегія МСП містить чотири основні цілі:

1️⃣ відновлення та спрощення ведення бізнесу;
2️⃣ інноваційний розвиток, цифрова трансформація та зелений перехід;
3️⃣ розвиток людського капіталу та підприємницької культури;
4️⃣ підвищення конкурентоспроможності та збільшення експорту.

За оцінками Мінекономіки, очікується, що реалізація Стратегії призведе до покращення індексу економічної свободи бізнесу та зниження рівня безробіття з 18,3 % до 11%.

Більше: https://bit.ly/3Xv3y1q

06/09/2024

🇪🇺 На порядку денному в ЄС - Європейський Індустріальний Курс, прийнятий на Європейському індустріальному самміті у лютому 2024 року як доповнення до Європейського Зеленого Курсу.

Країни ЄС стикаються зі складними проблемами під час економічного спаду - недостатність інвестицій, закриття бізнесу, скорочення персоналу тощо. В цих умовах промислове виробництво в багатьох галузях не готове до переходу на нульові вуглецеві викиди.

▶️ Для цього потрібні безпрецедентні заходи із публічно-приватного партнерства, зосередження урядів не на проблемах, а на можливих рішеннях в енергетиці, які відповідали б потребам промисловості.

❗ Важливе значення відіграє зміна форми фінансування досліджень і розробок з новітніх енергетичних рішень - від венчурного (що зазвичай використовується для стартапів як відособленого бізнесу) до проєктного (як важливої складової публічно-приватного партнерства і залучення влади до пошуку рішень).

Податки також визнаються потужним інструментом впливу на енергетичний перехід промислових підприємств.

📌 Станом на вересень 2024 Антверпенську декларацію для Європейського Індустріального Курсу підписало 1277 підприємств і організацій та понад 140 торговельних асоціацій з 25 секторів економіки.

Документ містить 10 ключових положень про необхідні зміни для промисловості та інших секторів в контексті підтримки декарбонізації та Європейського Зеленого Курсу.

https://antwerp-declaration.eu/?fbclid=IwY2xjawFH54FleHRuA2FlbQIxMQABHV3lwzwegGEn-3UhSvb0l_aPg05ZuD2XsXgogM531pvl0F3vIqz7QJQs-A_aem_wcBibjGVgPywS0EQuAHugw

Call for a business case for investement in Europe. A EU Industrial Deal to Boost Green Transition and Secure Jobs.