29/10/2024
❗❗ Старший науковий співробітник відділу промислової політики ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” д.е.н., с.н.с. Снігова О.Ю. взяла участь в V Міжнародній науково–практичній конференції «Територіальний розвиток і регіональна політика: сучасний стан та орієнтири подальших реформ», яка відбулась 18 жовтня 2024 року у м. Львів (Організатор: Державна установа «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього Національної академії наук України»).
📜 У своїй доповіді «Вугільні громади як території з особливими умовами для розвитку: створення точок зростання в процесі декарбонізації» д.е.н. Снігова О.Ю. відзначила, що серед законодавчо визначених функціональних типів територій є території з особливими умовами для розвитку, які для цілей регіональної політики об’єднують «макрорегіони, мікрорегіони та територіальні громади, рівень соціально-економічного розвитку яких є низьким або на яких існують природні, демографічні, міжнародні, безпекові чи інші об’єктивні обмеження щодо використання потенціалу території для розвитку». До таких регіонів можливо віднести вугільні громади, що підпадають під обмеження можливостей свого розвитку та шляхів використання власного економічного потенціалу внаслідок зобов’язань щодо відмови від енергетичного використання вугілля та декарбонізації економічної діяльності. Водночас ці громади не повинні втрачати перспектив конкурентоспроможного розвитку.
Відповіддю на цю системну проблему у країнах ЄС є політика справедливої трансформації, яка полягає у сприянні розширенню спектру альтернативних можливостей реалізації ресурсного потенціалу вугільних громад на безвуглецевій основі. Це потребує потужної підготовчої роботи щодо визначення перспектив змін економічної структури вугільних громад на основі ґрунтовного дослідження ресурсного потенціалу останніх. Зокрема, визначення можливостей структурних змін вугільних громад на принципах справедливої трансформації має передбачати:
✅ встановлення економічного потенціалу, яким володіють громади;
✅ визначення обмежень щодо характеристик економічної діяльності, які випливають безпосередньо з вимог енергетичного переходу на засадах справедливої трансформації.
Обов’язковими вимогами до оновленої у процесі справедливої трансформації економічної структури вугільних громад є:
▶️ забезпечення сталого природокористування;
▶️ екологізація та декарбонізація економічної діяльності, застосування екологічних обмежень прямих і непрямих викидів у виробничих процесах;
▶️ енергетична трансформація промисловості; підвищення енергоефективності економічної діяльності;
▶️ формування нових та трансформація традиційних видів промислової діяльності, посилення зв'язку з інновативністю;
▶️ скорочення інвестицій у викопне паливо; відмова від вуглевидобутку для енергетичних цілей; трансформація вугільної галузі;
▶️ розвиток альтернативних джерел енергії та енергоефективних технологій, прискорення їх впровадження в економічній діяльності;
▶️ створення нових галузей з виробництва обладнання відновлюваної енергетики;
▶️ забезпечення зростання професійних компетенцій працівників промисловості, формування їх нових компетенцій та професійної кваліфікації.
Припинення спалювання вугілля з енергетичною метою не заперечує можливості реалізації природного потенціалу вугільних родовищ з іншими цілями, яка не суперечитиме цілям руху до безвуглецевої економіки. Це не лише може створити альтернативу закриттю вугільних шахт, а й сприятиме високотехнологічному інвестуванню у перероблення вугільної сировини, що суттєво підвищить додану вартість, яка виробляється на території вугільних громад. Отримання синергетичного ефекту від крос-секторального використання вугілля на інноваційній основі обумовить розвиток у громадах суміжних з вугільною промисловістю галузей з інноваційним потенціалом. Створення точок економічного зростання в цих галузях потребує, перш за все, визначення характеристик повоєнної моделі економічного та промислового розвитку країни; законодавчого окреслення засад відмови від використання вугілля в енергетичних цілях та трансформації вугільних громад.
📌 Такий підхід дозволить не лише визначити способи досягнення стратегічних цілей, встановити та чітко прописати багаторівневі механізми перетворення вугільних регіонів в процесі післявоєнного відновлення, але й усім потенційним стейкхолдерам процесу оцінити власні можливості та визначитися з інвестиційними позиціями.