Industrial Park "Smart Tech Industry"

07/09/2026

«Лідер розвитку»: відзнака за рух уперед

Напередодні Дня підприємця CEO SMART TECH INDUSTRY Олександр Руденко отримав від Полтавська обласна державна адміністрація відзнаку «Лідер розвитку».

Для SMART TECH INDUSTRY ця нагорода має особливе значення. Ми створюємо індустріальний парк на Полтавщині з довгостроковою метою: формувати умови для появи сучасних виробництв, залучення інвестицій та розвитку промислового потенціалу регіону.

«Ми переконані, що майбутнє української економіки створюється через нові виробництва, інвестиції та сильні промислові проєкти. Саме тому для нас розвиток не декларація, а щоденна робота. Цю відзнаку сприймаю як визнання роботи всієї команди SMART TECH INDUSTRY і нашого спільного руху вперед», - Олександр Руденко, CEO SMART TECH INDUSTRY.

За цим рухом стоять проєктування, інфраструктура, партнерства, інвестиційна робота та багато рішень, які крок за кроком переводять великий промисловий проєкт із концепції у практичну площину.

Відзнака «Лідер розвитку» стала ще одним важливим знаком того, що ця робота помітна та важлива для регіону.

Дякуємо Полтавській ОВА за визнання та підтримку підприємницької спільноти.

Продовжуємо створювати, інвестувати та будувати майбутнє української промисловості.

04/09/2026

Індустріальні парки переходять від кількості до якості

Український сектор індустріальних парків поступово переходить у нову фазу розвитку. Якщо кілька років тому одним із головних показників була кількість нових майданчиків у Реєстрі, сьогодні значно важливішим стає те, що відбувається всередині них.

Станом на І квартал 2026 року обсяг інвестицій в індустріальні парки України досяг 45,18 млрд грн. Для порівняння, два роки тому цей показник становив 30,5 млрд грн. Водночас кількість фактично працюючих індустріальних парків суттєво зросла.

Змінюється і сам характер розвитку сектору. Все більше проєктів переходять від реєстрації та планування до будівництва виробничих і логістичних об’єктів, розвитку інженерної та енергетичної інфраструктури, залучення резидентів і запуску підприємств.

Цей перехід потребує і відповідного розвитку правил. Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12117 щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків. Серед передбачених змін — удосконалення моделі управління парками та низки процедур, пов’язаних із їхнім функціонуванням.

Ознайомитися із законопроєктом та супровідними документами можна на сайті Верховної Ради України:
https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/45012

Для SMART TECH INDUSTRY ця тенденція особливо близька. Індустріальний парк — це не просто територія або запис у Реєстрі. Його реальна цінність починається тоді, коли на майданчику з’являється інфраструктура, приходять інвестиції та створюються умови для запуску сучасних виробництв.

Саме тому наступний етап розвитку індустріальних парків в Україні — це вже не гонитва за кількістю.

Це перехід від концепцій до інфраструктури. Від майданчиків — до підприємств. Від планів — до реального виробництва.

02/09/2026

Великі інвестиційні проєкти починаються з діалогу

Створення нового промислового майданчика - це не лише про інвестиції, будівництво та технології. За кожним таким проєктом стоїть великий шлях: від першої концепції та земельних питань до інфраструктури, дозвільних процедур і майбутнього запуску виробництв.

Саме про цей практичний досвід говорили під час зустрічі CEO SMART TECH INDUSTRY Олександр Руденко з бізнес-омбудсменом України Анкою Фельдгузен та командою Рада бізнес-омбудсмена, яка відбулася в межах їхнього регіонального візиту на Полтавщину.

Для SMART TECH INDUSTRY такий діалог особливо важливий, адже ми знаємо на власному досвіді, наскільки суттєвою може бути інституційна підтримка на окремих етапах реалізації інвестиційного проєкту.

Свого часу саме до Ради бізнес-омбудсмена ми звернулися через затримку з включенням SMART TECH INDUSTRY до державного Реєстру індустріальних парків. Після роботи Ради та комунікації з Міністерством економіки й Урядом у 2024 році парк було включено до Реєстру.

Відтоді SMART TECH INDUSTRY продовжив рух уперед, а сьогодні ми вже можемо ділитися власним практичним досвідом і говорити про те, які рішення здатні спростити шлях для нових інвестиційних та промислових проєктів в Україні.

Ми переконані: розвиток української промисловості потребує не лише сильних бізнес-ідей та капіталу, а й постійного діалогу між підприємцями, державою та інституціями, здатними допомагати усувати системні бар’єри.

Дякуємо Анці Фельдгузен та команді Ради бізнес-омбудсмена за зустріч і конструктивну розмову.

01/09/2026

28/08/2026

Робот, який навчився «брати» лосося

Автоматизація харчового виробництва доходить до процесів, які ще донедавна було складно передати роботам.

Цікавий приклад із Нідерландів — проєкт PrecisionPack. VCU Robotics разом із Korf Vis та Wageningen Research розробили систему для автоматизованої роботи з порціями лосося. Спеціальний Salmon Gripper дозволяє роботу точно захоплювати різні за формою та розміром шматки риби й переміщувати їх на наступний етап виробничої лінії.

На перший погляд, завдання просте. Але для роботизації харчового виробництва це складна інженерна задача: продукт має природну варіативність форми та розміру, є делікатним, а обладнання повинно відповідати суворим гігієнічним вимогам. У цьому проєкті систему інтегрували з обладнанням для порціонування та вакуумного пакування.

Результат — автоматизація операції, яка традиційно потребує ручної роботи. Розробники відзначають збільшення виробничої спроможності, стабільнішу якість і менше фізичне навантаження на працівників.

І саме це робить технологію цікавою ширше за один конкретний кейс. Роботизація поступово переходить від роботи з однаковими деталями до взаємодії з продуктами, форма, розмір і положення яких постійно змінюються.

Для харчової промисловості це важливий напрям розвитку: автоматизувати можна вже не лише конвеєр чи пакування, а дедалі складніші операції безпосередньо з продуктом.

Майбутнє виробництва — це не обов’язково завод без людей. Це виробництво, де дедалі більше рутинних, фізично складних і точних операцій можуть брати на себе технології.

24/08/2026

З Днем Незалежності України!

Сьогодні ми відзначаємо не просто державне свято, а право України самостійно визначати своє майбутнє, розвиватися, створювати та будувати сильну економіку.

Незалежність — це щоденна робота мільйонів людей. Це відповідальність, стійкість, професіоналізм і готовність створювати нове навіть у найскладніших умовах.

Для сучасної України особливо важливо не лише відновлювати втрачене, а й формувати нову основу для розвитку — через технології, інженерію, виробництво, інвестиції та сильні українські проєкти.

Нехай сьогоднішній день ще раз нагадує, заради чого ми працюємо, розвиваємося та дивимося вперед.

З Днем Незалежності, Україно!

Разом будуємо сильну, сучасну та незалежну державу.

23/08/2026

Камера, яка просто дивиться — і може додати до 15% виходу

18–20 серпня у норвезькому Тронгеймі пройшла Nor-Fishing 2026 — одна з ключових світових виставок технологій для рибної індустрії. Серед представлених рішень нашу увагу привернула технологія, яка добре демонструє, куди рухається сучасне виробництво.

Норвезька Hoseth Technology представила Flow A.I. — систему комп’ютерного зору для виробничих ліній. Камери спостерігають за потоком риби в реальному часі: рахують продукцію, виявляють відхилення та «вузькі місця» і допомагають регулювати швидкість лінії відповідно до фактичного навантаження.

За результатами попередніх випробувань, технологія показала потенціал збільшення виходу продукції на 10–15%.

Але найцікавіше тут навіть не цифра. Для підвищення ефективності не обов’язково повністю змінювати виробничу лінію. Те саме обладнання може працювати краще, якщо виробництво отримує дані про власні процеси в реальному часі.

Частина виробничих втрат виникає не через недостатню потужність обладнання, а через відхилення, які помічають надто пізно. Десь змінюється швидкість потоку, десь утворюється «вузьке місце», десь лінія працює нижче оптимального навантаження. Комп’ютерний зір дозволяє побачити це одразу й швидше відреагувати.

Це хороший приклад того, як змінюється сама логіка автоматизації. Наступний крок — не завжди більше обладнання чи більша виробнича потужність.

Іноді резерв ефективності вже знаходиться всередині виробництва. Потрібно лише навчитися його бачити.

17/08/2026

Парк переходить від документів до техніки

Минулого тижня на території індустріального парку стартували роботи з видалення чагарників. Це перший фізичний етап освоєння майданчика — і за ним стоїть результат, яким ми пишаємося окремо.

Ми ініціювали зміну на державному рівні.

Два роки системної роботи — і 17 червня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №802 «Про реалізацію експериментального проекту щодо видалення дерев та чагарників за межами населених пунктів». Раніше працюючого механізму для територій поза межами населених пунктів просто не існувало. Тепер він є.

Ми пройшли процедуру й отримали дозвіл.

Виконавчий комітет Лубенської міської ради видав дозволи на видалення дерев та чагарників за межами населених пунктів. Усі роботи виконуються офіційно, за дозволом, у повній відповідності до законодавства.

Ми вийшли на майданчик.

Техніка вже працює. Ділянки розчищаються.

Що це відкриває. Розчищена територія — це стартова умова для всього подальшого: топографії й проєктування, прокладання інженерних мереж, будівництва під'їзних шляхів і підготовки майданчиків під виробництва майбутніх резидентів. Без цього кроку решта просто не починається.

І ще один результат, ширший за нас. Механізм, який ми допомогли запустити, тепер доступний усій країні — аграріям, промисловим майданчикам, енергетичним та інфраструктурним проєктам. Це той випадок, коли робота над одним об'єктом розв'язала питання для багатьох.

Продовжуємо. Наступні етапи — вже про мережі, дороги й майданчики.

13/08/2026

Половину якості риби визначає не ферма, а перші хвилини після вилову

Здається логічним, що смак і текстура риби залежать від того, як її вирощували. Це правда лише частково. Друга половина вирішується вже після ферми — у проміжку, який вимірюється годинами.

Ось що відбувається в цей час.

Стрес до забою. Риба, яка перед забоєм довго боролася, витрачає запас глікогену в м'язах. Це змінює кислотність тканини після смерті — а від неї залежать текстура, здатність утримувати вологу й термін зберігання. Тому сучасні виробництва вкладаються в спокійне поводження з рибою й миттєве оглушення. Це не лише питання гуманності, це прямий вплив на продукт.

Задубіння. Через кілька годин настає rigor mortis — м'язи скорочуються й тверднуть, потім поступово розслабляються. Швидкість і сила цього процесу залежать від температури й від того самого рівня стресу. Якщо філетувати рибу не в тій фазі, філе стягується, а між сегментами м'яса з'являються розриви — те, що в галузі називають gaping. Візуально це одразу знижує сорт.

Температура. Це найжорсткіший чинник. Охолодження майже до нуля має початися негайно, а не «коли доїдемо». Кожна година при підвищеній температурі — це відібрані дні майбутнього терміну зберігання й додаткові втрати вологи при зберіганні.

Холодовий ланцюг далі. Якщо рибу охолодили ідеально, а потім вона дві години простояла на рампі — попередні зусилля просто анульовані. Ланцюг рівно настільки надійний, наскільки надійна його найслабша ланка.

Ось чому переробка — це окрема інженерна й технологічна дисципліна, а не «цех із ножами». Правильно охолоджена, вчасно оброблена й коректно упакована риба доїжджає до ресторану чи полиці з іншим смаком, іншою текстурою і на кілька діб довшим терміном придатності, ніж та сама риба, з якої почали.

Одна й та сама риба. Різний продукт.

10/08/2026

Як течія біля берегів Перу впливає на ціну риби у Європі

Це один із найдивніших причинно-наслідкових ланцюгів у харчовій промисловості.

Біля тихоокеанського узбережжя Південної Америки працює апвелінг — підйом холодних глибинних вод до поверхні. Він виносить нагору поживні речовини, на них росте планктон, на планктоні — величезні косяки анчоуса. Перуанський анчоус став найбільшим у світі промислом однієї риби.

Майже весь цей улов не потрапляє на тарілку людині. З нього роблять рибне борошно й риб'ячий жир — базову сировину для кормів в аквакультурі.

Далі починається цікаве.

Раз на кілька років приходить El Niño: поверхневі води теплішають, апвелінг слабшає, поживні речовини перестають підніматися. Косяки анчоуса розходяться й ідуть глибше. Улови падають.

І ось із цього моменту ланцюг розкручується вже без океану:

менше анчоуса → дорожчає рибне борошно → дорожчає корм для аквакультури → зростає собівартість кілограма вирощеної риби → змінюється ціна на прилавку в Києві, Варшаві чи Осло.

Для рибного господарства корм — зазвичай найбільша стаття витрат. При коефіцієнті конверсії близько 1,1 (стільки кілограмів корму йде на кілограм приросту) навіть невелика зміна ціни сировини помітно зсуває економіку виробництва.

Тому виробники реагують передбачувано: частину рибного борошна заміщують рослинними білками, водоростевими оліями, продуктами переробки, комахами. Це працює — але змінює жирнокислотний профіль, а разом із ним колір, текстуру й смак готового філе. Рецептура корму — це не рядок у кошторисі, а фактично параметр якості продукту.

І саме тому серйозні господарства сьогодні стежать не лише за своїми басейнами, а й за метеозведеннями з іншої півкулі.

Аквакультура виглядає як локальна справа. Насправді вона глобальна до останнього грама корму.