Інститут народознавства НАН України

31/05/2026

Від імені всього колективу сердечно вітаємо з Ювілеєм голову нашої профспілки Миколу Балагутрака❗

Шановний пане Миколо❗
Бажаємо Вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, життєвого оптимізму та наснаги до нових звершень❗

Нехай поруч завжди будуть надійні колеги, щирі друзі та любляча родина, а праця приносить задоволення, повагу й заслужене визнання.

Щастя, добробуту, миру, благополуччя та многая літа❗

22/05/2026

✅ Завершено оновлення експозиції на пл.Ринок, 10❗

Остання її частина - Культура містян Галичини кінця ХІХ - початку ХХ ст. - була урочисто представлена численним гостям вчора 👬🧑‍🤝‍🧑👫

Вітаємо кураторку проєкту Людмилу Булгакову та увесь колектив із завершенням масштабної роботи, яка відкриває для відвідувачів ще одну важливу сторінку нашої історії та культури 👏

15/05/2026

🎉✨🎉Сьогодні святкує ювілей завідувач відділу історичної етнології, к.і.н. Василь Сивак ❗

✨🎊✨Сердечно вітаємо дорогого колегу та бажаємо незмінного натхнення до науки і творчості, міцного здоров'я та всіх життєвих благ💐❗

Многая літа ❗

13/05/2026

Дорогі друзі❗

2️⃣1️⃣ травня (четвер) о 1️⃣5️⃣:0️⃣0️⃣ в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України відбудеться відкриття нової частини постійної експозиції на пл. Ринок, 1️⃣0️⃣ на тему: "Культура містян Галичини кінця ХІХ -- початку ХХ століття"

Сердечно запрошуємо❗
У день відкриття вхід вільний,
дрескод - вишиванка 😉

❌🌺❌🌺❌

📣 21 травня (четвер) о 15:00 в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАНУ відбудеться відкриття нового розділу постійної експозиції "Культура містян Галичини кінця ХІХ -- початку ХХ століття".

Кінець ХІХ - поч. ХХ ст. в Галичині -- це час, коли місто стає не лише простором проживання, а й простором культури та щоденного співжиття.

Галицьке місто того часу -- багатонаціональне і багатоконфесійне. Українці, поляки, євреї, вірмени жили поруч, ходили одними вулицями, користувалися тими самими крамницями й майстернями.

Культура містян проявлялася передусім у повсякденності. У посуді, з якого пили каву або чай; у меблях, що поєднували функціональність і естетику; у вбранні, яке свідчило про соціальний статус, професію, смак; у візуальній рекламі -- яскравих плакатах, густо наклеєних на афішних тумбах.

Важливою частиною культури була духовна сфера. Церква, костел, синагога співіснували в одному міському ландшафті, задаючи ритм тижня, року, усього життя.

Культура містян Галичини цього періоду -- це культура балансу: між традицією і модерном, між приватним і публічним, між локальним і загальноєвропейським.

Саме тому вона й сьогодні викликає інтерес як приклад того, як різні культури можуть не просто співіснувати, а й взаємно збагачувати одна одну.

Тож запрошуємо відвідати виставку. На відкриття вхід -- вільний.

🏛️ Локація: м. Львів, площа Ринок, 10, 2 поверх.

09/05/2026

🔰🅱️ідділ фольклористики продовжує активно збагачувати українську гуманітарну науку новими вагомими виданнями, що поєднують глибину академічної традиції з актуальними дослідницькими підходами📚📖

🔰Щиро вітаємо співробітників відділу Наталію Сокіл-Клепар із виходом навчального посібника «Мікротопоніміка: традиції та перспективи» та Василя Костика із публікацією словника-довідника «Українська фольклористика Буковини в іменах і фактах»❗

https://ethnology.lviv.ua/novini/vidannja-institutu

28/04/2026

Завідувачка відділу соціальної антропології ІН НАН України Оксана Годованська стала учасницею навчального візиту до польських міст Красногруда та Сейни. Візит, що тривав з 14 по 18 квітня, реалізували Культура Львова спільно з Borderland - Pogranicze, Sejny у межах програми «Малі центри світу» за підтримки Fundacja EFC. Три насичені дні у серці Пограниччя були присвячені дослідженню довгострокових локальних практик та феноменів, які об’єднують громади.
Фокусом візиту були. Пам'ять та ідентичність: знайомство з ідеєю «малих центрів світу» та роботою Сейненського театру. Учасники досліджували, як через «Сейненські хроніки» оживають унікальні історії багатокультурного регіону.
Спадщина та література: занурення у доробок Чеслава Мілоша — нобелівського лауреата, чиє життя було нерозривно пов’язане з цим краєм. Це приклад того, як культура стає фундаментом для розвитку простору. Розвиток спільнот: вивчення видавничої справи та експериментальних проєктів, як-от «Музика місця», що фіксує звуковий ландшафт і багатоманіття середовища. Синтез мистецтва, науки та природи: особлива увага була приділена інклюзивним перформансам та роботі з соціально вразливими групами — від польових досліджень до освітніх форматів.
Підсумком візиту став не лише обмін досвідом, а й напрацювання ідей для спільних проєктів: розвиток інклюзивної мистецької освіти; нові культурні обміни між Україною та Польщею; популяризація стипендіальних програм для українських студентів і науковців.
#Культура #Пограниччя #МаліЦентриСвіту #Досвід #Мистецтво #Сейни #Красногруда #Наука #Освіта
Авторка світлин Olha Povoroznyk

27/04/2026

Старший науковий співробітник відділу етнології сучасности Інституту народознавства НАН України, кандидат філологічних наук Володимир Дяків успішно реалізує індивідуальний дослідницький грант від Canadian Institute of Ukrainian Studies Альбертського університету.
Науковий проєкт на тему «Народна християнська релігійність у системі традиційної календарної обрядовості українців зимового циклу» (термін реалізації: 2025-2026 рр.) присвячений фундаментальному дослідженню духовних практик, де канонічні християнські догми переплітаються з архаїчними пластами народного світогляду.
📌У межах гранту дослідник акцентує увагу на тому, що зимовий цикл – це не лише очікування Різдва, а складна система «сакральних порогів». Роботи науковця, як-от «Свято Введення. Сакральний початок зимового циклу» та дослідження обрядовости від Введення до Різдва, доводять: українська народна релігійність є унікальним кодом стійкости, що допомагає нації зберігати ідентичність навіть у часи воєнних випробувань.
Колектив Інституту народознавства НАН України вітає колегу з успішною реалізацією міжнародного проєкту та бажає подальших плідних результатів, зокрема успішного проходження нових грантових заявок у провідних світових наукових інституціях.

26/04/2026

☢️Сьогодні 40 роковини від дня Чорнобильської трагедії. Науковці Інституту народознавства були організаторами та учасниками етнографічних експедицій (з 1994 р.) в радіоактивно забруднені частини Полісся. В результаті яких вдалося зафіксувати та зберегти побутову культуру українського Полісся, обстеживши понад 200 населених пунктів Київщини та Житомирщини, в тому числі 63 села, які знаходилися в Чорнобильській зоні відчуження.
🎙️22 квітня в Інституті народознавства відбулася вчена рада приурочена до цієї трагічної події. З доповідями виступили: директор ІН НАН України, академік Степан Павлюк «До 40-х роковин Чорнобильської трагедії»; завідувач відділу етнології сучасности ІН НАН України, д.і.н., проф. Ярослав Тарас «Чорнобиль, який закарбувався в моїй пам’яті», старша наукова співробітниця відділу мистецтвознавства ІН НАН України; д.і.н., доц. Mariana Levytska «Польові дослідження традиційної обрядовості Полісся у доробку Корнелія Кутельмаха»; завідувачка відділу фольклористики ІН НАН України, д.філол.н. Halyna Koval «Ні атомом, ні війною не спалений»: оцифрування фольклору чорнобильських переселенців як виклик культурної пам’яті».
В актовій залі Інституту народознавства представлена виставка світлин наукових співробітників установи учасників експедицій, що відображає трагедію, екологічні зміни та пам’ять про катастрофу 1986 року. Концепцію виставки розробив один з учасників експедиції в.о. завідувача відділу історичної етнології ІН НАН України, к.і.н. Василь Сивак, який використав власні фотографії, а також знимки колег: Ярослава Тараса, Романа Радовича, Олени Никорак та ін. Фотографії фіксують як велич зруйнованої природи, так і моторошні сліди людського життя, яке зупинилось...

24/04/2026

В межах виконання ґранту «Культурно-мистецький загальнонаціональний феномен музейної колекції Наукового товариства імені Шевченка у Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України: концепції та практики суспільної репрезентації» від Національний фонд досліджень України співробітники Інституту народознавства НАН України продовжують опрацювання етнографічної збірки Музею НТШ.
Цього разу об’єктом дослідження стали вироби з металу: топірці, бартки, рушниці, чепраги та інші артефакти народної культури, які наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття активно збирали та досліджували вчені Музею НТШ.
🏛️Сьогодні унікальні артефакти народної культури зберігаються у фонді «Метал» Музею етнографії та художнього промислу ІН НАН України. Учасники ґранту здійснюють опрацювання, відбір та опис пам’яток для їх якісного представлення українському суспільству. Така робота має виняткове значення для збереження музейної спадщини НТШ та патримонізації нашої культурної пам’яті.

15/04/2026

15 квітня 2026 року минає річниця з дня, коли відійшов у засвіти Василь Сокіл – видатний український науковець, професор, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент НАН України, довголітній завідувач відділу фольклористики Інституту народознавства НАН України. Його ім’я назавжди вписане в історію української науки.

Василь Сокіл залишив величезну наукову спадщину, яка сьогодні є джерелом знань, творчої наснаги та розвитку для нових поколінь дослідників. До останніх своїх днів він був відданим своєму покликанню – працював сам і щиро цінував працьовитих людей, надихаючи їх власним прикладом.

Царство Небесне Василю Васильовичу, світла пам’ять про нього завжди буде в наших серцях