03/06/2026
Сьогодні, 3 червня 2026 р., відзначає своє 75-річчя Фізико-механічний інститут. З цього приводу в інституті відбулося урочисте засідання вченої ради, яке відкрив академік НАН України Зіновій НАЗАРЧУК. Зокрема, він наголосив, що Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України – флагман вітчизняної науки в галузі фізико-хімічної механіки матеріалів. Впродовж десятиліть він успішно розвиває механіку руйнування і міцності матеріалів та конструкцій, водневе матеріалознавство, досліджує процеси корозії та створює технології протикорозійного захисту, розробляє теорію, методи і засоби неруйнівного контролю та технічної діагностики. Історія інституту – приклад вдалого поєднання фундаментальних досліджень і прикладних розробок, орієнтованих на потреби різних галузей промисловості: авіакосмічної, машинобудування, енергетики, транспорту, оборони, медицини. Інститут зберігає високий авторитет серед наукових установ не лише України, але й далеко за її межами.
Відповідно до постанови Бюро Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України від 7 листопада 2017 р. сьогодні ФМІ проводить наукові дослідження з таких пріоритетних напрямів:
• фізико-хімічна механіка руйнування і міцність матеріалів: проблеми водневого матеріалознавства та корозії;
• фізичні основи та інформаційні технології технічної діагностики та дистанційного зондування.
Ці наукові напрями реалізують 10 наукових відділів та 1 структурна науково-дослідна лабораторія.
За останні роки ФМІ одержав ряд принципово важливих наукових результатів. Зокрема, у галузі фізико-хімічної механіки руйнування:
• встановлено закономірності формування нанокристалічних структур поверхневою механоімпульсною обробкою, яка забезпечує поєднання високих механічних властивостей з опором корозійно-механічному руйнуванню та водневій крихкості;
• запропоновано метод підвищення довговічності деталей енергетичного обладнання наплавленням зносостійких шарів порошковим дротом з алюмінієво-магнієвою лігатурою, що дало можливість майже вдвічі підвищити їх мікротвердість та зносостійкість;
• розроблено методи суттєвої інтенсифікації синтезу та шестикратного підвищення абразивної зносостійкості плазмоелектролітних оксидокерамічних покриттів у слабо лужних електролітах на сплавах алюмінію та газотермічних покривів на сталях шляхом контролювання іонного складу плазми розрядних каналів;
• створено ефективні технології поверхневого модифікування титанових сплавів елементами втілення за термодифузійного насичення із контрольованого газового середовища, які застосовано для поверхневого зміцнення елементів і деталей авіаційної техніки.
У галузі технічної діагностики:
• відкрито нове фізичне явище стрибкоподібних переміщень доменних стінок наводнених ферито-перлітних сталей під час їх квазістатичного перемагнечення.
• Розроблено ефективну методологію діагностування та дано критерії оцінювання механізмів руйнування конструкційних матеріалів за спектральними характеристиками сигналів акустичної емісії. Запропоновано принципово нові методи діагностування стану виробів та елементів конструкцій, виготовлених із магнетом’яких конструкційних матеріалів, виготовлено апаратурні засоби для їх реалізації.
• Створено магнетоциклічний метод для виявлення дефектів труби під ізоляцією. На відміну від відомих він вперше дає можливість виявляти та ідентифікувати внутрішні дефекти підземного трубопроводу безпосередньо з поверхні землі.
• Обґрунтовано ефективні методи для виділення квадратурних складових сигналів, визначення їх кореляційних та спектральних характеристик для формування діагностичних ознак. Це дало можливість встановлювати типи дефектів обертових вузлів механізмів на ранніх стадіях їх виникнення, виготовити та впровадити ряд інформаційно-вимірювальних систем вібродіагностики.
• Знайдено новий принцип побудови багатоелементних вихрострумових перетворювачів для одноканальних систем контролю, які забезпечують суттєве збільшення його продуктивності у випадку великогабаритних конструкцій з алюмінієвих, титанових сплавів, феромагнетних і аустенітних сталей.
Підготовка кадрів вищої кваліфікації в інституті є одним зі стратегічних напрямів його функціонування та розвитку, що спрямований на залучення молодих дослідників, забезпечення ключових компетенцій для наукових співробітників різних рівнів, формування академічного світогляду та мережі для обміну досвідом не лише поміж науковцями інституту, але й для залучення відомих учених як України, так і зарубіжжя. Вагомим фактором підготовки наукових кадрів у ФМІ є наявність і активна робота спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата технічних наук зі спеціальностей механіка деформівного твердого тіла, матеріалознавство, хімічний опір матеріалів та захист від корозії. Дієвою формою підготовки кадрів вищої кваліфікації в Інституті стали аспірантура (з 1952 р.) та докторантура (з 1988 р.). За час існування ФМІ його співробітники захистили понад 100 докторських та 660 кандидатських дисертацій.
Зараз в інституті працює 37 молодих учених і спеціалістів, у тому числі 21 особа навчається в аспірантурі ФМІ на денній формі навчання. За період 2011-2025 р.р. молоді науковці Інституту отримали 3 премії Президента України для молодих учених. Молоді науковці, спеціалісти та аспіранти щорічно виборюють 5 стипендій Президента України та 9 стипендій НАН України для молодих учених.
Впродовж усього періоду діяльності Інститут велику увагу приділяє написанню та публікації синтезуючих монографічних праць як основи формування львівських наукових шкіл з проблем механіки матеріалів і матеріалознавства. При цьому надзвичайно важливу роль відіграє інститутська наукова періодика. Інститут видає (з 1965 р.) науково-технічний журнал «Фізико-хімічна механіка матеріалів». Від самого початку він перекладається англійською мовою видавництвом Springer під назвою “Materials Science”. Також з 1965 р. Інститут є засновником і видавцем міжвідомчого фахового збірника наукових праць «Відбір і обробка інформації». За період 2011-2025 р.р. співробітники ФМІ опублікували 105 монографій, розділів у них, збірників праць за матеріалами наукових конференцій, організованих інститутом, 1890 статей у вітчизняних та 973 – у зарубіжних фахових журналах, що входять до міжнародних баз даних. Опубліковано також 2155 тезів у збірниках праць конференцій.
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України від часу свого заснування збагатився багаторічним досвідом дослідницької праці, виховав плеяду блискучих учених, отримав суттєві наукові здобутки, зробив вагомий внесок у розв’язання масштабних науково-технічних проблем. Сповнений нових наукових задумів інститут впевнено крокує у майбутнє і ще немало зробить на благо науки та нашої Вітчизни – України.
З нагоди ювілею у засіданні Вченої ради взяли участь і привітали колектив інституту: очільник Львівщини Максим Козицький, президент Національної академії наук України, академік НАН України Анатолій Загородній, перший віцепрезидент НАН України, академік НАН України Вячеслав Богданов, академік-секретар Відділення матеріалознавства НАН України, академік НАН України Ігор Крівцун, міський голова Львова Андрій Садовий, керуючий справами Львівської обласної ради Ярослав Гасяк, директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України, академік НАН України Роман Кушнір, директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України, член-кореспондент НАН України Тарас Брик, директор Інституту геології та геохімії горючих копалин НАН України Андрій Побережський, ректорка Національного університету «Львівська політехніка» Наталія Шаховська, проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка Христина Міліянчук, ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Ігор Чудик, ректор Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Микола Митник, президент корпорації «Енергоресурс-інвест» Іван Ніронович та представники ТОВ «Буд Інвест Ком».
Після привітань і вручення відзнак та нагород відбулося урочисте відкриття новозбудованої лабораторії.
Сучасна корозійно-механічна лабораторія у Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка збудована за сприяння ТОВ «Буд Інвест Ком» НАН України. Вона повністю укомплектована передовим науково-дослідним устаткуванням, спеціалізованими меблями та дослідницькими приладами. Тут забезпечено всі умови для корозійно-механічних досліджень матеріалів різного функціонального призначення та розробки новітніх засобів їх протикорозійного захисту. Головна особливість цієї інноваційної лабораторії – можливість вивчати процеси корозії, трибокорозії та корозійно-механічного руйнування металів і сплавів у високоагресивних середовищах за умов підвищених температур і тиску. Лабораторія функціонуватиме на базі відділу корозії та протикорозійного захисту ФМІ. Це єдина лабораторія в Україні, де вивчають вплив сірководню на роботоздатність обладання газонафтовидобувної промисловості та трубопровідного транспорту та діяльність якої націлена на вирішення складних науково-технічних та прикладних завдань щодо роботоздатності матеріалів у сірководневих середовищах. Для цього її оснащено оригінальними установками, що визначають опір металів корозійному розтріскуванню, корозійній втомі та трибокорозії. Такі дослідження мають стратегічне значення для Західного регіону України, де активно розвивається нафто- та газовидобувна промисловість. Обладнання галузі працює в екстремально агресивних умовах. Саме тому точне прогнозування його надійності та довговічності є ключем до суттєвого продовження терміну експлуатації промислових об’єктів.
