21/08/2021
Історія одного стола…
Жиють собі двоє умовно адекватних, непрогнозовано романтичних, різнополих гомосапієнса. Перших років 16-17 вони жили окремо одне від одного, но знайомі були вже тоді. Той, що він іноді звертав увагу на ту, що вона… чомусь вона його хвилювала. Пізніше, коли мануни його стали цікавити більше, чим джмелі і бджоли, він підступно збив дівча з пантелику, заволодів її серцем і вже третій десяток рочків вони вкупці.
Часто ці дивакуваті істоти ловили себе на думці, що їх тОркають якісь незвичні речі… можливо неприглядні ззовні, але з душею. Одного разу, він, порпаючись в сарайчику у її батьків, знайшов старезні грубі точені дубові ноги (для стола).
На питання що то є, йому відповіли, що то її дід, Григорій Яценко, колись дуже давно привіз ті ноги, бо хотів зробити здоровецький стіл, щоб сіла вся родина, друзі.
Дід Гріша ріс без батька - його забрав «воронок» за доносом сусіда. Мати померла згодом. Дітки підтримували одне одного як уміли і могли. Згодом Гріша виріс, вивчився на агронома і став Григорієм Федотовичем. Свого часу він керував кількома цукровими заводами… у Ободівці, Соболівці, Мурафі, Чечільнику і всіма своїми можливостями підтримував родину. Дідові так і не вдалось реалізувати свій задум… спочатку було ніколи, бо ж роботи багато, а потім було не до стола… а потім болячки…
(Продовження в карусельці)
